Фільм найулюбленіший із усіх стрічок Альмодовара, як на мене, він генальний в усіх відношеннях, попри будь-яку критику. Стрічка про людяність, про вміння співчувати і перейматися чужим горем. А ще режисер зумів розповісти глядачеві про таємниці жіночої душі...
Цей фільм зібрав надзвичайно багато призів та премій (і Оскар, і приз за найкращу режисуру в Каннах і багато інших). Причому стрічку гідно оцінили і на батьківщині автора, а це, погодьтеся, велика рідкість!
Альмодовар не може не захоплювати своїм особливим баченням світу - він наповнює його справжніми почуттями! Йому вдається звичайний мелодраматичний сюжет, який би швидше підійшов для чергового латиноаметиканського мила, перетворити на кіношедевр про психологію жінки, про взаємостосунки обох статей.
І все це не без гумору, а часом і з іронією, що додає фільму особливого шарму!У світі Альмодовара немає жінок та чоловіків - тут народжують дітей від трансвеститів, а дітей виховують без батьків... Тут можливе все, бо така воля творця.
Фільм дуже глибокий, адже під кожним конкретним образом - цілі соціуми з власними почуттями і душевними потребами. Саме тому автор змушує своїх героїв дивитися виставу і кіно про самих себе. Кіно з назвою "Все о Еве", яке дивляться у фільмі мати з сином, насправді натяк на лицемірність життя акторок... Назва вистави - метафорична - "Трамвай желаний", що, як висловилася головна героїня, "переїхав її життя"...Все переплітаєть і наче не може існувати відокремлено - реальне життя і життя акторів на сцені та у фільмі про Єву...
Цікаво, що чоловіків у стрічці практично немає, так Альмодовар передає одну з основних думок фільму (як на мене, досить суперечливу): чоловіки змушують жінок страждати...
Вкотре звертаю увагу на музику у фільмах цього режисера - без неї певно враження від стрічки були б набагато біднішими.
А останні слова про те, кому присвячується стрічка, думаю не залишать байдужими жодну жінку, а може й навіть чоловіка... "...присвячуєтьсявсім жінкам, що грають, і всім чоловікам, які грають ролі жінок і прикидаються жінками, всім, хто хоче стати матір'ю. Присвячується моїй матері"
Моя оценка: 10/10
Информация о фильме
1999, Испания/Франция, Романтическая трагикомедия/Социальная драма
Режиссер: Педро Альмодовар
Сценарий: Педро Альмодовар
В ролях: Сесилия Рот, Мариса Передес, Пенелопа Крус, Антония Сан Хуан, Кандела Пена, Тони Канто и другие.
О фильме: Мануэла (Рот), бывшая актриса, в молодости играла в любительском театре, а теперь, работая в Центре медицинских трансплантаций, учит врачей общаться с родственниками погибших. Ее сын, умный и красивый юноша, начал писать с восьми лет, любит театр, мечтает стать писателем. В день своего 17-летия он пошел с матерью в театр, а после спектакля захотел получить автограф у известной актрисы (Дымки), исполнительницы главной роли. Шел дождь, из служебного подъезда вышла Дымка и сразу села в такси. Эстебан бросился вслед, и его сбила машина. Через несколько часов в больнице Мануэла дала согласие на пересадку его сердца. Перебирая бумаги сына, она узнала, что Эстебан всегда хотел увидеть своего отца. Запись в дневнике была сделана в день его гибели. И Мануэла отправляется в Барселону, город своей молодости, чтобы найти отца Эстебана… Там она встречается с подругами своей далеко не невинной юности (Мануэла была проституткой), находит актрису Дымку, ставшую невольной причиной гибели ее сына, страдающую из-за нездорового чувства к молодой актрисе-наркоманке Мине, принимает доброе участие в судьбе монашенки Росы (Круз)…
Рейтинг: 
Стать участником
