Регистрация  Забыли пароль?

 


Музыка : The Dreams - Under The Sun  Настроение : хороший    

Тернопільська Липа 2010 ч.2


Початок в попередньому записі.

Другий блок розпочався відразу після першого, з перервою на голосування. Ставало все холодніше, але я чекав фільмів і холод не міг стати перешкодою.

"Не страшно", режисер-постановник: Катерина Науменко

Фільм, який мені сподобався найбільше, хоча сюжет тут доволі простий. Мабуть просто зачепило, викликало емоції. А ще тут багато гарної операторської роботи, красивих кадрів мальовничої української природи. Двоє дуже прикольних дітей, які досить переконливо грають, а в одному моменті хлопчик навіть пускає справжню (не схоже на спецефект) сльозу. Моментами фільм заставляє посміхнутись, а моментами доволі сильно заставляє поспівчувати, попереживати за героїв та разом із ними. І розв'язка тут зовсім не така вже і передбачувана, в усякому разі я чекав іншого, точніше навіть не так. Я нічого не чекав, а просто дивився і з захоплення ковтав кожен кадр в очікуванні розв'язки. І вона не розчарувала. Проглядаючи цей фільм, я думками поринув у атмосферу дитинства, спогади і все таке. Гарно. З моєї суб'єктивної позиції глядача цей фільм найкращий на фестивалі. Оцінка 10 з 10.

"Довга прогулянка - назавжди", режисер-постановник: Максим Буйницький

Другий фільм Максима Буйницького на цьому фестивалі. І він мені здався відверто слабшим за "Перешкоду", якщо їх взагалі можна порівнювати. Ну по-перше "Прогулянка..." знята на цифру, а "Перешкода" на плівку. Актори тут імхо частенько не дотягують, місцями їхня гра більше схожа на недоречне кривляння. Та і сам сюжет мені не здався дуже цікавим, а фінальна сцена з біготнею і обіймами в стилі "Софья-Альошка" взагалі викликає саркастичну посмішку і бажання вийти з кінозалу. Помоєму це екранізація оповідання автора, чиє ім'я я забув (або не встиг прочитати в титрах), так от може цей автор написав все більш глибоко і цікаво? В усякому разі режисеру, імхо, не дуже вдалось передати всю цю глибину. Оцінка 6 з 10.

"Криза - не вирок!", режисер-постановник: Володимир Гуцол

Я мало що зрозумів, я тупе бидло мабуть, але ця нарізка кадрів з дивними звуками не зачепила жодної струни моєї душі і не кинула найменшого промінчика в жоден темний закуточок її ж. Можливо це такий своєрідний вид відеоарту, але я в цьому мало розуміюсь тому мабуть залишу просто без оцінки.

"Знайдіть нашого хлопчика", режисери-постановники: Артем Рижиков, Федір Александрович

Мені це чимось нагадало старий український дитячий фільм з 90х років "Капітан Крокус". Якийсь там теж схожий на це психадел. Спочатку я нічого не розумів, але потім все почало ставати по місцях. В результаті я всеодно мало що зрозумів, але мені сподобалось. Зловіщо-радісний хлопчик вкінці це було сильно. А ще в цьому фільмі шикарно оформлені титри наприкінці фільму, вони написані дитячим почерком з дитячими фотками акторів, режисерів, знімальної групи і все це в стилі: Тьома Рижиков, Федюня Александрович ітд. Креативно. Оцінка 8 з 10.

Третій Блок, як ви вже мабуть здогадались, розпочався після другого. Я притупцював ногами, щоб вони не примерзли до підлоги і посилено хухав на руки, але як істинний кіноман вирішив досидіти всю конкурсну програму.

"Розтин", режисер-постановник: Віталій Дерех

Не знаю чи можна це називати словом кіно. Це прикольно так зроблений відеоролик з ефектом стопмоушн чи як воно називається, заканає для відеокліпу якогось гурту (щоправда не вистачить хронометражу мабуть), або для лулзів на ютубі, але щоб кіно... Залишаю без оцінки.

"Дощ у бамбуковому гаї", режисер-постановник: Андрій Базюта

Екранізація оповідання японського письменника (якщо не зраджує пам"ять - Міямото Цутомі). Прекрасно зроблено, треба сказати, один з тих, що найбільше сподобався. Внутрішній конфлікт людини, яку переповнють відчуття любові, ненависті, справедливості і все це намагається впорядкувати здоровий глузд, все це дуже влучно передано. Позакадровий голос просто чудовий, професійний і тут крім захоплених вигуків немає чого сказати. Картинка теж досить гарна, хоча актор і на мою думку замолодий. Оцінка 9 з 10.

"Шафа", режисер-постановник: Єлизавета Клюзко

Ще одна екранізація новели, цього разу це Мопассан, ще один фільм, який мені дуже сподобався (хоча тут більшість таких). Тут в першу чергу дуже професійно попрацював оператор. Чудові кадри. Взагалі я переглядав на ютубі і ще один фільм цієї молодої режисерки і відзначив собі, що вони відрізняються високим професіоналізмом. Будь-який інший фільм з даної програми (хіба що окрім можливо двох...) відзначається "студентським", любительським дещо почерком - в чомусь недограють актори, десь схалтурив оператор. А в цих фільмах все натурально, якісно і красиво. А ще Єлизавета Клюзко дуже мила і симпатична дівчина, до того ж ще талановита і цікава особистість, яка разом з Дмитром Сухолитким-Собчуком (його фільм - наступний) приїхали на Тернопільську Липу і трошки поспілкувались із публікою. Оцінка 9 з 10.

"Човен Харитона", режисер-постановник: Дмитро Сухолиткий-Собчук

Новела про повагу, гордість, переступання через цю гордість, жертвування, прийняття рішень в ситуаціях життя і смерті, силу договору, можна сказати про людську натуру. Харитон - яскравий образ гуцула-дивака, який цінує речі важливіші ніж гроші, чи понти. Харитон, як і його древньогрецький колега Харон - переправляє лише в один бік. Крім чудового сюжету тут варто відзначити і доволі переконливу гру акторів (окрім сцени з бійкою, на те як кучерявий хлопака намагається вдарити просто смішно дивитись...) і чудову картинку, як потім розповідав автор - це річка Прут, осінній період, красивий туман... Щодо самого режисера то він справив хороше враження. По-перше просто приємно, що він згодився приїхати в Тернопіль, по-друге справив враження розумного, талановитого митця, при тому самоіронічного і скромного, а це завжди викликає симпатію. Оцінка 10 з 10.

Тай таке... Далі була програма гостей - фестивалю Кінофронт, але я їх бачив в інеті, до того ж я вже остаточно замерз, а крім того в мене була запланована зустріч, тому по завершенню конкурсної програми я пішов. Підсумовуючи скажу, що чекав гіршого і зараз дуже вражений тим, що в нас в Україні робиться звичайними студентами. Це заставляє мене з ще більшою упевненістю сказати, що кінематографу в Україні таки бути. Допоки є люди, які вчать, вчаться, знімають, знімаються, монтують, організовують ну і звичайно проглядають. Тому раджу ходити всім на Відкриту ніч, на Молодість, на Тернопільську Липу і на інші місцеві кінофестивалі. Ну і просто любити кіно.

 


burningspirit | Открыть | Комментариев 7

Музыка : звуки життя..  Настроение : Супер    

Тернопільська Липа 2010


Якщо життя – це гра, то, спостерігаючи за навколишньою реальністю, можна констатувати: ця гра – липова.

Для тих хто не знає Тернопільська липа то не тільке гарне дерево, яке росте в Тернополі, по вулиці Листопадовій, а ще віднедавна це фестиваль кіно. Так от довелось мені вчора той фестиваль відвідати і зараз я можу констатувати: талановиті кіномитці в Україні є, це факт і від цього нікуди не дінешся. Але про все по порядку...

До програми кінофестивалю ввійшли всі фільми з програми іншого фестивалю - "Відкрита ніч", мабуть липа ще надто молода, щоби режисери знімали спецільно під цей фест, але враховуючи те, що Відкриту Ніч я пропустив, то переглянути ці фільми зараз було дуже доречно. Для початку скажу кілька слів про організацію: я все розумію, проект мабуть проводився безбюджетно, вхід був вільний і все трималось на ентузіазмі окремих людей і якщо холод в актовому залі ТНЕУ ще можна було стерпіти, то постійні затримки, втрата можливості перегляду фільму "Рахіра" через якісь там тех.труднощі мене особисто розчарували. Голосування за фільми було абсолютно не продуманим і через то виникала велика плутанина, треб було самому бігати за тими дівчатками зі скриньками щоби проголосувати і ще не ясно було за який фільм куди кидати картку, а так як я людина лінива, то весь цей напряжний процес проігнорив і натомість буду зараз тут виставляти оцінки всім фільмам. І ще склалось враження, що пан Майстер Церемоній любитель нюхнути біленького). Він був схожий на головного героя "99 франків", Бегбедера. Але це все дрібниці, взагалі дуже класно, що в Тернополі знайшлись люди, яким не пох на кіно, які організували можливість дивитись якісні, українські фільми на великому екрані, сподіваюсь в подальшому фестиваль буде розвиватись і рости і все це стане ще більш круто. Тому кажу організатором Дякую.

Тепер власне про фільми з мінірецензіями. Програма була поділена на три блоки по 4 фільми у кожному. Перший блок, як і весь фестиваль розпочався з фільму

"Суперники", режисер-постановник: Андрій Макарченко (КНУТКіТ)

Жанр, як зазначено самим автором - романтична комедія. Справді місцями фільм викликає легку посмішку, а в кінці якби я був 15річною дівчинкою, то стопудово пустив би сльозу щастя. Гарно обіграно віршик про Дульсінею та Дон Кіхота. Непогана акторська гра, якщо робити скидку на молодість і те, що вони ще вчаться. Що дуже не сподобалось то це операторська робота. Кадри непогані в принципі і заслуговує на повагу те що помоєму все знято з одного кадру, без монтажу, (у всякому разі я не помітив склейок) але камера безбожно трясеться і на великому екрані це особливо дратує. Оцінка - 6 з 10.

"Перешкода", режисер-постановник: Максим Буйницький (КНУТКіТ)

Одна з найцікавіших, найнезвичайніших робіт на фестивалі. "Мені подобаються Ваші панчохи" (може не дослівно...) це сильно. Історія про те, як діти граються в дорослих, в історію кохання на фоні доби революцій та репресій. Чорнобіла плівка це дуже шикарно і дитяча гра на суперському рівні. Оцінка - 9 з 10.

"Її місце порожнє", режисер-постановник: Богдана Смирнова

В цьому фільмі найнітуральніша, найправдивіша, найжиттєвіша гра акторів з усієї програми. Мабуть тому, що тут немає підлітків і дітей. а лише дорослі і судячи з усього професійні актори. Знятий він десь у штатах помоєму і судячи з титрів над ним працювало немало людей, тому все вийшло досить якісно, без присмаку любительського (студентського) кіно. Тут не вистачало якоїсь яскравої ідеї, як на мене, просто цікавий епізод з життя з колоритними персонажами. Оцінка - 8 з 10.

"Чешки", режисер-постановник: Юлія Гоголь (КНУТКіТ)

Фільм який порвав Тернопільську публіку. Думаю це завдяки натисканню на жалість глядача, тому як сама історія мені не здалась надто новою чи оригінальною. Та і гра акторів не дуже переконлива, розчарувала відсутність інтершуму. Спочатку відзняли матеріал, потім зарізали весь звук і переозвучили все в студії (синхронність далеко не ідеальна і те, що дівчинку озвучувала доросла акторка теж не є дуже добре), от і виходить, що в перерві між репліками абсолютна тиша. Але мені сподобалась атмосфера... Це щось дуже індивілдуальне, там був Київ просто, а це для мене щось дуже приємне. Оцінка - 7 з 10.

Далі буде...


burningspirit | Открыть | Комментариев 22






О сообществе

В этом сообществе каждый желающий может поделиться впечатлениями от просмотра кинофильмов и порекомендовать хороший фильм другим пользователям.

Условия публикации рецензии на фильм — полнометражный фильм, получивший достаточно весомый резонанс у зритилей.

По мимо сериалов в сообществе так же запрещено публиковать рецензии на мультфильмы, документальные фильмы, любительское видео и телевизионные проекты.


Анонс Аристарха


Анонс Мадеста


Метки

Это интересно


Последние посетители сообщества
Нет данных

Полезное о кино


Содержание страницы

Тарас Бульба фото со съемок


Календарь
Апрель
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Модераторы сообщества

Зарезервоване місце
ОБОЗ.ua