Регистрация  Забыли пароль?

Aк-Мурза 01.03.2012 в 13:42


Декларація Незалежності США 1776


Декларація Незалежності

Конгрес, 4 липня 1776 року. 

Одностайна заява тринадцяти сполучених Штатів Америки |читать по-русски|

Коли в перебігу історії людства одному народу доводиться розірвати зв’язки, що поєднували його з іншим, і посісти серед держав світу окреме і рівне становище, право на яке йому належить за законами природи і законами Бога природи, належна пошана до поглядів людства вимагає з’ясувати причини, що спонукали його відокремитися.

Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними; що Творець обдарував їх певними невідбірними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя; що уряди встановлюються між людьми на те, щоб забезпечувати ці права, а влада урядів походить із згоди тих, ким вони управляють; що в кожному випадку, коли якась форма правління стає згубною для такої мети, народ має право змінити або скасувати її і встановити новий уряд, спираючись на такі принципи та організовуючи його владу в такі способи, які видаються народу найдоцільнішими для осягнення своєї безпеки і щастя. Розважність, звичайно, підказує не змінювати здавна встановлені уряди з дрібних і минущих причин; згідно з цим цілий досвід свідчить, що людство воліє радше терпіти, поки лихо стерпне, ніж виправляти лихо скасуванням звичних форм. Проте, коли довга низка правопорушень і зловживань владою, незмінно спрямована на досягнення тієї мети, виявляє намір підпорядкувати народ абсолютному деспотизму, тоді народ має право та обов’язок повалити такий уряд і встановити нову форму убезпечення народу в майбутньому. Таке було довготривале страждання наших колоній, і така тепер є конечність, що примушує їх змінити усталені форми правління. Вся історія правління теперішнього короля Великої Британії - це історія постійних зловживань і правопорушень влади, прямою метою яких було створення абсолютної тиранії над нашими Штатами. На доказ цього наводимо факти, щоб про них знав безсторонній світ.

Король відмовляється затверджувати найкорисніші і конечні для загального добра закони.

Він забороняє своїм губернаторам ухвалювати найнагальніші закони, що їх потребує для свого життя людність просторих теренів, якщо вона не зречеться свого права на представництво у законодавчих органах, права неоціненного для людності і грізного тільки для тиранів.

Він скликає законодавчі органи в місцях незвичайних, невигідних і віддалених від сховищ публічних документів тільки через те, щоб змусити цим законодавців дати згоду на свої заходи.

Він неодноразово розпускав Палати представників за те, що вони мужньо опиралися його зазіханням на права народу.

Він довго відмовлявся після таких розпусків дати дозвіл на вибори інших; внаслідок цього законодавча влада як незнищенна поверталася до народу в цілому, але штат, втім, залишався беззахисним як від нападу ззовні, так і від внутрішніх заворушень.

Він намагається запобігти заселенню цих штатів, перешкоджаючи з цією метою дії законів про натуралізацію іноземців, відмовляючись запровадити інші закони, щоб заохотити переселення сюди, та ускладнюючи умови нових наділень землею.

Він перешкоджає судовим органам, відмовляючись санкціонувати закони про встановлення судової влади.

Він цілковито підпорядкував суддів своїй волі, самостійно визначаючи терміни урядування, а також розмір і виплату їм винагороди.

Він заснував безліч нових установ і наслав сюди хмари урядовців, щоб непокоїти наш народ і висмоктувати з нього останні соки.

Він утримує серед нас у мирні часи постійне військо без згоди на це наших законодавчих органів.

Він намагається поставити військових у стан незалежності і вищості щодо цивільної влади.

Він підтримував охочих підпорядкувати нас режимові, чужому нашій конституції і не визнаному нашими законами, схвалюючи їхні акти позірно законодавчого характеру:

на розквартирування серед нас великої кількості озброєного війська;

на убезпечення цих вояків від кари за вбивства, яких вони припустяться проти мешканців цих штатів, завдяки впровадженню судочинства, яке є глузуванням з правосуддя;

на припинення наших торговельних зв’язків з рештою частин світу;

на оподаткування нас без нашої на те згоди;

на позбавлення нас у багатьох випадках права на суд присяжних;

на перевезення нас за океан для суду за вигадані злочини;

на скасування вільної системи англійського права у судовій царині, встановлюючи у ній свавільне правління і поширюючи межі цієї царини так, щоб перетворити її на приклад і водночас зручне знаряддя для запровадження такого самого абсолютного правління в наших колоніях;

на відібрання наших хартій, на скасування наших найцінніших законів і на істотну зміну форми нашого правління;

на зупинення діяльності наших законодавчих органів і проголошення себе правомочним видавати для нас закони в усіх випадках.

Король зрікся своєї влади тут, проголосивши нас поза своєю охороною і започаткувавши проти нас війну.

Він плюндрує наші моря, грабує наші узбережжя, спалює наші міста, відбирає життя у наших людей.

Він переправляє тепер великі армії чужоземних найманців, щоб довершити справу смерті, спустошення і тиранії, вже розпочату за умов такої жорстокості і віроломства, подібні до яких навряд чи були навіть у найбільш варварські часи і які цілковито не гідні глави цивілізованої держави.

Він примушує наших краян, бранців у відкритому морі, здіймати зброю проти своєї країни і ставати вбивцями своїх братів і друзів або самим гинути від їхньої руки.

Він підбурює внутрішні чвари поміж нами і намагається нацькувати на мешканців нашого порубіжжя немилосердних індіанських дикунів, що їхнє відоме правило війни полягає у нищенні до ноги людей будь-якого віку, статі чи стану.

На всіх щаблях цих утисків ми зверталися з проханнями про відновлення справедливості, складеними у найсумирніших виразах. Відповіддю на наші постійні прохання були тільки дальші кривди. Державець, якого кожний з цих учинків викриває як тирана, не може бути правителем вільних людей.

Не бракувало нам і уваги до наших британських братів. Ми час від часу попереджали їх про спроби їхніх законодавчих органів безпідставно поширити на нас свою юрисдикцію. Ми нагадували їм про обставини нашої еміграції і нашого тут оселення. Ми зверталися до їхньої природної справедливості й великодушності і закликали їх, посилаючись на нашу покревність, припинити ці зловживання владою, що неминуче мали призвести до розриву наших зв’язків і листування. Але вони також були глухими до голосу справедливості й покревності. Через те ми мусимо скористатися з конечності проголосити наше відокремлення і ставитися до них так, як ми ставимося до решти людства - як до ворогів у війні, як до приятелів у мирі.

Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, які зібралися на Загальний конгрес, звертаючись до Всевишнього судді світу із запевненням у справедливості наших змагань, ім’ям і за дорученням усіх добрих людей наших колоній, урочисто заявляємо і проголошуємо, що наші Сполучені Колонії є і згідно з правом повинні бути вільними і незалежними штатами; що вони звільнилися від будь-якої вірності британській короні; що будь-який політичний зв’язок між ними і Великою Британією є і повинен бути цілковито розірваний; і що як вільні і незалежні Сполучені Штати, вони мають повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати у союз, заходити у торговельні відносини і вчиняти будь-які інші дії і справи, право на які належить незалежним державам. У міцній вірі в ласку Божого провидіння ми присягаємося один перед одним на підтримку цієї Декларації віддати своє життя, добро і святу честь.

Підписав від імені і за дорученням Конгресу Джон Генкок, головуючий

Підписали Декларацію Незалежності:

Нью-Гемпшир: Джосая Бартлет, Вільям Віпл, Метью Торнтон; Род-Айленд: Стивен Гопкінс, Вільям Еллері; Конектикут: Роджер Шерман, Семуел Гантингтон, Вільям Вільямс, Олівер Волкот; Нью-Йорк: Вільям Флойд, Філіп Лівінгстон, Френсіс Льюїс, Льюїс Морріс; Нью-Джерсі: Ричард Стоктон, Джон Візерспун, Френсис Гопкінсон, Джон Гарт, Абрам Кларк; Пенсильванія: Роберт Морріс, Бенджамін Раш, Джон Мортон, Джордж Клаймер, Джеймс Сміт, Джордж Тейлор, Джеймс Вілсон, Джордж Росс, Масачусетс: Семуел Адамс, Джон Адамс, Роберт Пейн, Елбридж Геррі, Джон Генкок; Делавер: Сизар Родні, Джордж Рид, Томас Маккін; Меріленд: Семуел Чейз, Вільям Пака, Томас Стоун, Чарлз Керрол; Віргінія: Джордж Вайт, Ричард Генрі Лі, Томас Джеферсон, Бенджамін Гаррісон, Томас Нелсон Френсис, Лайтфут Лі, Картер Брекстоун; Північна Кароліна: Вільям Гупер, Джозеф Г’юз, Джон Пенн; Південна Кароліна: Едвард Ратледж, Томас Гейворд, Томас Лінч, Артур Мідлтон; Джорджія: Баттон Гвінет, Лайман Голл, Джордж Волтон. 

khpg.org


З 56 чоловік, які поставили свої підписи під Декларацією Незалежності, п'ятеро були захоплені англійцями і розстріляні, як зрадники. Дев'ять підписантів померли від ран, отриманих під час війни за незалежність. Багато хто втратив дружин, дітей і майно. Двоє авторів цього документу, згодом стали президентами США - Томас Джефферсон та Джон Адамс. Вражаючий збіг - обидва президенти померли в один день 4 червня 1826 року, рівно через 50 років після підписання Декларації.

Міжнародний білль про права людини
Конституанта – Конституційна Асамблея – Установчі Збори

Озброєна Америка: Портрети власників зброї у себе вдома
Конституційна Асамблея. Право на гідність. Народний Трибунал

Заява ВО «Народна Конституція» про право народу на повстання
Народна Конституція – це право народу змінювати або скасовувати будь-які урядові форми


Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 0