На цій величезній землі жили два самотніх серця: Вона і Він. Довгий час ці серця блукали по світу, бажаючи зустріти свою половинку. Одного дня доля їх наблизила зовсім близько один до одного і їхні погляди зустрілися. Вона побачила його посмішку і його красиві, але сумні очі і закохалась у них. Кожен день, коли Вона могла бачити Його, був для неї щасливим. І одного дня Вона вирішила покінчити з їхніми самотностями: набрала Його номер, щоб почути коханий голос і зробити крок назустріч. Він, здавалося, перейняв ініціативу і призначив Їй побачення. Для Неї то був найочікуваніший день у житті, Нею керували почуття, а Ним... просто цікавість. Вони зустрілися і Він вперше подивився Їй у очі вже не так, як раніше, як у тисячі інших очей, які Він бачив серед перехожих, а знаючи, що для Неї Він особливий, не такий , як усі, кращий за інших. Вони провели той вечір разом, і Вона думала, що він змінить їхні життя. Але помилялася. Вона дивилася в Його очі, проте у тих очах так і не розгорівся той теплий вогник, який тремтів у очах Її з моменту, коли Вона вперше його побачила. Він був схожий на Нарцисса, який бачив у Її очах лиш відображення себе. То був їхній перший вечір. Перший і ... останній. Вона чекала дзвінка, проте даремно. А коли випадково вони знову бачилися, Його очі, очі в яких колись Вона бачила увесь світ, були схожі на дві крижинки, і посмішка була холодна, несправжня, нещира... Здавалося, ніколи не втамувати той біль, не забути те розчарування. Минув якийсь час... Тепер Вона вже не самотня, у Неї чимало друзів та подруг, Вона радіє сонцю, радіє вітру, радіє теплим весняним дощам і просто любить життя таким, яким воно є. А Він так і залишився один. У Нього теж є друзі, але йому цього не вистачає. Він хоче, щоб поряд був хтось, хто так само б дивився в його очі, як колись ця таємнича незнайомка. І щоразу, проходячи повз місця їхньої першої зустрічі, він згадує Її. Ні, Він ще зберіг Її телефонний номер, проте навряд чи вже наважиться його набрати, бо не зумів використати свій шанс.

ОДИНОЧЕСТВО - когда точно знаешь, кто насвинячил на кухне.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда вам на мобильный звонят только по ошибке.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда 200 номеров в мобильном и с десяток пухлых записных, а позвонить некому.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ты всегда знаешь, где лежат твои вещи.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда твой единственный собеседник - говорящая стиральная машина Electrolux.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда 9 марта покупаешь себе коробку конфет.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда достаёшь только самого себя.
ОДИНОЧЕСТВО - когда не приходит даже спам.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда нет не только выхода, но и входа.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда хочется испортить настроение, а некому!
ОДИНОЧЕСТВО - это когда не о чем поговорить даже с самим собой.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда нет привычки запираться в сортире.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ты часто остаёшься один на один с пельменями.
ОДИНОЧЕСТВО - когда в 4-х углах ищешь пятый.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда тебе некому сказать, что ты одинок...
ОДИНОЧЕСТВО - лекарство, которое не вызывает привыкания.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда слышно как тикают часы.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ждёшь, что кто-то позвонит, но звонит будильник.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда с Новым годом поздравляют только с работы.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ответ на вопрос "почему?" уже не важен.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда те, кого ты любишь, счастливы без тебя.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ты есть и когда тебя как будто нет.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда невообразимо одиноко с человеком, который рядом.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ты чихаешь и сам себе говоришь: "Будь здоров!"
ОДИНОЧЕСТВО - это когда тебя на день рождения поздраляет только e-mail.
ОДИНОЧЕСТВО - это когда ты воруешь кусочки чужой жизни, чтобы наполнить свою.

 

Завтра 14 февраля - День влюбленных. И мне в этот день как то по-особенному грустно! А еще когда иду по улице - достают эти километровые очереди за валентинками! Я тоже бы хотела ее подарить, но некому! Люди! У кого такая же проблема - присоединяйтесь в наш клуб!