Одного разу Учень запитав Учителя, що сидів на березі невеликого струмочка і милувався його струменями:
— Можу я запитати, Учителю, що ви робите?
— Я вчуся силі, — відповів той.
— А в чому тут сила? — здивувався Учень. — Ось далі за течією цей струмок перетворюється на велику бурхливу річку. Я чув, недавно вона вийшла з берегів, затопила поля, зруйнувала села. О це сила!
Тоді Учитель встав і мовчки побив Учня палицею.
— Ти зрозумів? — запитав він Учня.
— Так, я дурний, — схилив голову Учень.
І тоді Учитель ще раз побив його палицею.
— Ти зрозумів? — знову запитав Учитель.
І цього разу Учень мовчки схилив голову, бо визнав себе неготовим до мудрості, пропонованої йому Учителем. Учитель похитав головою і сказав:
— Другий раз я побив тебе за те, що ти думаєш тільки про себе. А в перший — за те, що взагалі не думаєш. Ти молодший за мене, здоровіший фізично. Ти міг би з легкістю вирвати палицю з моїх рук, але дозволив себе побити. Чому ти цього не зробив? У чому моя сила над тобою?
Учень промовчав, тому що прийняв правоту слів Учителя.
— Тепер про річку, — продовжив Учитель. — Говориш, вона розлилася і заподіяла багато руйнувань?
— Так, — відповів Учень.
— І як ти думаєш, що ти тепер знайдеш на берегах цієї річки?
— Я думаю, занапащений урожай, зруйновані будинки і людей, що зневірилися.
— А зараз подивися на береги цього струмочка. Що ти бачиш?
— Густу траву і красиві квіти.
— А зараз скажи, в чому сила? — підвів підсумок Учитель.
Стать участником
