Давненько я чогось не писала. Буває таке, коли не пишеться. Щось крутиться в мізках, скаче, бурлить, а на папір не лягає. Кудись, певно, втік мій муз J

Зате читати стала більше.

До останнього перечитаного вкотре належить "Оскар і рожева пані" від одного з найпопулярніших сучасних французьких письменників Еріка-Емманюеля Шмітта.

Це сумнюща історія про десятирічного хлопчика, якому Читать дальше...

Ми живемо в світі стереотипів. В світі, де більшістю наших потреб керують розумні маркетологи інтерконтинентальних корпорацій. Якщо плейер – то Ай-Под від Епл. Якщо операційна система для комп'ютеру – то Віндовс від Майкрософт. Якщо кіно – то з Голівуду... А що буде, як трішки визирнути за край, подивитися далі того, що підсунуто під ніс рекламою та звичкою? Якщо встановити на комп'ютер не Віндовс, а Лінукс, подивитися не американське, а ісландське кіно, взяти в руки книжку не американського, російського чи вітчизняного, а сербського письменника?...

Я щиро вдячний, що у нас в країні існують такі видавництва, як львівська «Кальварія» та харківське «Фоліо» – більшість цікавих та незвичайних книжок, на які я натраплював останнім часом, видані саме ними. Не втрачайте шанс – зазирніть за кут...

Є люди, чиє життя – слід розпеченого заліза, вкарбований у землю. Де б вони не ступили – під ними горить. Коли вони пройдуть, дим спаленої землі ще довго їсть очі. Вони – істоти Вогню. Вогонь – їхній елемент. Їхня природа й доля.

Є люди, чиї сліди, залишені в піску буття, не ведуть у напрямку, в якому провадили їхні життя.Пішовши за цим слідом, ми не довідаємось про них правди. Їхні відбитки тут, але їх не видно. Вони – істоти Землі. Земля – їхній елемент. Їхня природа й доля.

Читать дальше...