Регистрация  Забыли пароль?

 


Оркестр Че: «З політикою краще не зв’язуватись!»


Перед інтерв’ю завжди хвилюєшся: а раптом людина тобі не розкриється, недоречними виявляться питання або з тобою просто не захочуть говорити. Очікування розмови із солістом улюбленого гурту, та ще й у день презентації нового альбому — це був просто мандраж! Олег Каданов, соліст харківського гурту «Оркестр Че», і сам хвилювався перед концертом у харківському клубі «Jazzter». Із першої ж хвилини вразив щирим поглядом і відкритою посмішкою. І навіть здалося, що я тримаю в руках не диктофон, а чашечку кави за розмовою із близьким другом.

? Чим новий альбом особливий?


По-перше, це повноцінна ритм-секція (барабани і бас) і декілька запрошених музикантів — Фіма Чупахін, Андрій Семенов, наш друг-саксофоніст, Макс Морозов також повернувся до нас — на час запису пограли разом. Музика, звичайно, відрізняється від того, що було раніше, вона стала, мабуть, ширшою, простору стало більше.

? Що означає назва «Предчувствие нулевого года»?
Читать дальше...


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 2

Польський гурт «Zrobie To Sobie»: «Вважаємо себе феміністками»


Троє дівчат-учасниць польського гурту «Zrobie To Sobie», які зараз мешкають у Вроцлаві, 13 березня виступали у Львові. Хто вони і що їх туди занесло – читайте трохи нижче. Розмовляли українською з гітаристкою Мартою та семплеристкою-клавішницею Мартиною. Вокалістка (ще одна Марта) не дуже охоче ставиться до інтерв'ю. Дещо з лексикону збережено.
 

? Привіт!

Привіт. Бонжур!

? Що означає назва ”Зробє то собє”?

Марта (надалі просто М): я зроблю собі добре. Це означає ”я хочу помастурбувати”.

? Як довго існує Ваш гурт?

М: Рік і один місяць на час опитування.

? Де Ви познайомились?
Читать дальше...


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 1

Jah Пре: «Трушних» раста у нас майже немає»


Харківський гурт «Jah Пре» виступив нещодавно з новим синглом «Я тебе кохаю» у харківському клубі «Pintagon». Хлопці пишуть пісні для нового альбому,який збираються видати восени, а також планують турне Росією і іншими країнами.
 

?Що для вас растафаріанство?

Джим Мощенко (вокаліст): Основна ідея полягає не у тому, щоб курити траву. Ми беремо звідси позитивні вібрації і не зациклюємося тільки на регі — ми граємо панк, соул, джаз, R’n’B, хіп-хоп, реп, часто змішуємо стилі. А регі — це тільки одна зі складових нашої творчості.
 
?Як ви ставитеся до того, що растаманська культура стала брендовою?
 
Дж.: Основна ціль растафаріанства — душевне перш за все. Але люди носять дреди, одягають шапочки…Ми на це дивимося крізь пальці:мода є мода. Модно одягати вузькі штани — їх носять, модні такі-то окуляри — носять їх. Нам і самим це цікаво, ми навіть збираємося розробити свою лінію одягу, зробити якісь аксесуари, шапочки-маєчки. Хоча, звичайно, є щось більше, ніж просто мода.
 
А стосовно «лже-раста» — їх видно. Справжніх, «трушних» раста у нас майже немає. Люди просто послухали регі і вирішили стати растаманами. Але говорити, що музика регі — музика людей, що курять — це дуже суб’єктивно і обмежено, адже це не найголовніше. Перш за все це боротьба за свободу, свободу вибору…Настрій музики почерпнуто із революцій у Африці з Хайле Селассіе і на Кубі з Че Геварою.
 
?Ви би померли за свої принципи, як Боб Марлі?
 
Дж.: Ми не несемо такого смислового навантаження, як Боб Марлі. Він ніс мало не революційні ідеї, а у нас більш розважальні цілі. Ми просто несемо позитив, якого, на жаль, у житті дуже мало. Ми не маємо мети вести за собою натовп, адже немає проти чого — все і так давно переплутано й перемішано. У нашому житті дуже багато негативу, злості якоїсь, а люди, що слухають нашу музику, набираються позитиву і йдуть цим відчуттям щастя. А коли їм знову хочеться цього відчуття — приходять до нас на концерт (посміхається).
 
?Розкажіть про участь у проектах «Фабрика зірок» та «Україна має таланти».

Далі читайте на МузПросторі.

muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 2

Lюk: «Все зводиться до того, щоб не ходити на роботу!»



muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 2

«Gouache»: Музика — це надовго!


Молодий український гурт, що покорив радіостанції дебютним альбомом «Simple Me», виступив у клубі «Jazzter», м.Харків. Перед концертом хлопці дали МузПростору інтерв’ю.

? «Gouache» —це комерційний проект?

Ваня: Це не проект, це — гурт, однозначно. Просто зібралися люди і вирішили грати музику, яка подобається.

? Тобто ви всі друзі, що займаються спільною справою?

Макс: Так, ми дружимо. Незважаючи на те, що я приєднався до гурту останнім, я сприймаю нас як команду. Я, напевне, можу назвати учасників «Gouache» найближчими людьми.

? Від фанатів ще не втомилися?

Ваня: Спілкування з прихильниками вистачає. Все залежить від того, як ти на це відгукуєшся. Якщо охоче ідеш на контакт і спілкуєшся, починаєш «обростати» знайомствами і відчуваєш себе дещо громіздко. Я не люблю такого, мені подобається, коли навколо близькі і невипадкові люди.

Макс: Взагалі не дуже приємно — всі ці прихильники, прихильниці, хоча, звичайно, класно, якщо вони є. Я, наприклад, не дуже люблю, коли хвалять. Я маю на увазі, так сильно хвалять, що аж хочеться кудись зникнути або сказати: «Ну досить уже!»

? А якщо це щирі емоції після концерту?

Ваня: Завжди орієнтуєшся на місці! Коли бачиш очі — зрозуміло, щира людина чи ні.

? Ви вже «прокидались знаменитими»?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 2

Lama: «В Україні є два варіанти купівлі речей – Second Hand або співпраця з особитим дизайнером»


Наталія Дзеньків, більш відома як Lama, народилася та більшість свого життя прожила в Івано-Франківську. В 1996 році почала свій творчий шлях в групі «Магія». В Київ дівчина переїхала в 2000 році, і з того часу вона зі своєю командою почала працювати вже над новим проекту під назвою «Lama». Пісня «Мені так треба» заполонила всі теле- та радіо канали. А в 2006 році вже був дебютний альбом співачки.

Виявилося, що поспілкуватися з Наталею можна не докладаючи надзусиль. Сьогодні саме ця молода та мрійлива дівчина розповідає все про себе та свою творчість.

? Наталя, розкажіть, якими були Ваші перші кроки в світі шоу-бізнесу?

- Це дуже довга історія. Все починається навіть не з «Магії», а ще з мого дитинства. З ранніх років я навчалася в музичні школі. Вже тоді в мене була велика тяга до музики. Потім було музичне училище. Під час свого навчання там у мене вже назрівав план щодо реалізації своїх пісень, але я тоді ще не знала як це можна зробити. Я тоді була не дуже впевнена в тому, чи варто йти в світ шоу-бізнесу. Про те, що я дійсно хочу співати я зрозуміла після поїздки до Німеччини, де я відвідала концерт Джона Бон Джові. І коли мені купили синтезатор, а на той час це була велика розкіш, тоді я вже точно вирішила створити групу. Але як це зробити я ще на той момент не знала. Після закінчення університету я пішла співати до Гуцульського ансамблю пісні і танцю, де на той час працювали мої батьки. Саме вони мене туди спрямували. Я деякий час поспівала в хорі. Після чого зрозуміла, що це не моє. Приблизно тоді я познайомилася з дівчиною, яку звали Світлана Ример, ми з нею вирішили створити групу «Магія». Вона тоді писала текст, а я – музику. Коли пісні були обробленні, ми їх принесли на Івано-Франківське радіо. В той період там працював Віталій Телезін. Ми з ним познайомилися, він послухав нашу музику. І на одному з наших концертів він до нас підійшов і запропонував нам співпрацю. На той момент, коли ми самостійно писали і робили цей продукт нам було дуже важко, тим паче, що у нас не було необхідного досвіду. Віталік нам запропонував декілька пісень, серед яких була пісня «Світло і тінь». Я тоді зрозуміла, що то моє, і музика, і слова мені дуже сподобалися. Ми підписали контракт і почали концертувати. Після гастролей, а ми їздили з концертами по Західній Україні, ми зрозуміли, що наш проект є необхідним. Доказом цього стала наша популярність. Нам треба було йти далі. А далі один вихід – продатися агенції «Територія А». Але ми вирішили цим шляхом не йти. Так вийшло, що якраз у той час ми переїхали жити до Києва. Коли я почала жити в столиці, я зрозуміла, що «Магія» вже відходить у минуле. Мені здалося, що ця музика є вже за дитячою для мене. «Lama» розпочалася вже років через п’ять після «Магії». Ми, звісно, в цей період писали, як музику, так і слова. Вони спочатку кардинально не відрізнялися від тих, що були раніше. Але вже пізніше вони стали іншими – коли вийшла пісня «Мені так треба», тоді я зрозуміла, що це вже зовсім інша музика.

? Ви пам’ятаєте свої студентські роки?
Читать дальше...


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 1

Сергій Бабкін (екс «5nizza»): «Щоб чогось досягнути – потрібно про це мріяти»


Сергій Бабкін. Той, чиє «Я солдат» співають біля вогнища і під чиє «Забери» засинають в навушниках. Той, квитки на спектаклі з яким уже давно в рідному Харкові розкуповують за місяць до, незважаючи на те, що бачили їх вже багато разів.

? Отже, Сергію, які пісні з репертуару самі цікаві?

- Нові. Новому приділяєш більше уваги. Воно відрізняється від того, що було. Нове – це крок у перед. Це, напевно, як нова іграшка для дитини.

? Якщо вибирати між театром та музикою…

- Театр. Це моя професія.

? Що подобається з музики?

- «Radiohead», «Zemфира», «Coldplay»… З харківських… (задумався – В.Ж.) Тут інша історія. З деякими з них ми працюємо і дуже добре дружимо. Як, наприклад, гурти «Lюk», «Оркестр 4е»…

? Розкажіть про ваш новий фільм «Відторгнення».

- Це не мій фільм (посміхається – В.Ж.). Це фільм про звичайну людину за незвичайних обставин. Насправді, дуже сподобалось зніматись в фільмі, це складний і цікавий процес. Я вперше знімався від початку до кінця, «не виходячи з кадра». У режисера, оператора, продюсера і головного героя (Бабкіна – В.Ж.) це був дебют. Це дуже відчувалось та об’єднувало.

? Досі хвилюєтесь, виходячи на сцену?

- Метод боротьби з хвилюванням – петля. Тоді хвилювання точно не буде (посміхається – В.Ж.). Коли спокійний перед виходом – ось тоді страшно. Не дай Бог бути спокійним при виході на сцену.

? У Вас гастролі, кіно, театр… Звідки стільки часу, енергії?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 10

Раян Сокаш: «Мистецтво і гроші – протилежні речі»


Уже 5 років засновник та вокаліст гурту «Let me introduce You to the end», фотограф Раян Сокаш (Ryan Socash) живе у Кракові (Польща). Переїхав він туди зі споживацької Америки. Лишаючи США, Раян віддав усі речі притулку для бездомних. Поспілкуватися вдалося після одного з концертів гурту в Україні.


? Раяне, чому ти вирішив переїхати у Польщу?

Р.С. У мене є коріння в Польщі. Вперше я там побував у 2000 році. Але мій переїзд – це співпадіння з генеалогією. Я був здивований культурою, мистецтвом цієї країни.

? При переїзді ти віддав речі притулку для бездомних?

Р.С. Так. Я не матеріалістична людина. Окрім того, я зрозумів, що є люди, яким вони потрібні більше, ніж мені.

? Чи продовжуєш зараз діяльність, спрямовану на допомогу соціально незахищеним верствам населення?

Р.С. Так, але допомагаю їм не грошима, а концертами. Зокрема, граю на підтримку дітей з розумовими відхиленнями.

? Чи є різниця у становищі бездомних в Польщі та США?

Р.С. Так, є. Польща – посткомуністична держава, тут кожен зареєстрований, прописаний і тому людей важко викинути з дому. У США дуже великі податки на власність і якщо ти їх не сплачуєш – тебе можуть викинути на вулицю у будь-який момент. Хоча я помітив, що після того, як Польща вступила в ЄС, вона змінилася в гіршу сторону, стала матеріалістичнішою та комерційнішою.

? Ти маєш польське громадянство?

Р.С. Так, вже два роки. І цей паспорт використовую частіше, ніж американський.

? «Let me introduce You to the end» не вперше в Україні. Що скажеш про останню подорож?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 6

Сєня з «Мотор’ролли» розкриває всі секрети!


Вивести відому людину на відверту розмову буває досить складно. І все ж, нам це вдалося. Тож всю правду про гурт «Мотор’ролла» ви дізнаєтесь із перших вуст. Лідер гурту Сергій «Сєня» Присяжний нам розкаже про те, хто є автором багатьох текстів пісень, що поєднує «Мотор’роллу» та «Фліт», подробиці виступу на одній сцені з гуртом «Metallica», про свою діяльність у русі «Не будь байдужим!», про українізацію радіопростору та багато-багато інших цікавих речей. Отже, поїхали...


? Сєня, діяльність у групі «Мотор’ролла» ти розцінюєш як роботу, чи хоббі?

С.П.: Я би це роботою не називав. Тому що практично всі музиканти нашої команди мають офіційну роботу. Я, наприклад, директор радіостанції. Гітарист наш – працівник продакшну. Барабанщик і клавішник працюють у місцевих оркестрах. Тобто, кожен має свою роботу, а «Мотор’ролла» це… навіть не хобі… Я би назвав це відпочинком.

? Є така людина – Тома Приймак. Вона написала тексти багатьох ваших хітів. Розкажи, будь ласка, про співпрацю з цією дівчиною.

С.П.: Років 5 тому я зустрів її на дні народженні наших спільних друзів. Ми познайомились, і вона запропонувала глянути декілька її текстів. Я погодився. Переглянув. Не зрозумів абсолютно ніц. Після цього вона попросила записати для неї на диск деякі пісні групи «Мотор’ролла». Я їй передав цього диска. Пройшло ще декілька місяців і вона мені передала пачку (текстів із п’ятнадцять) віршів, що вона створила під впливом пісень, які вона почула. Я сказав: «Окєй!». Взяв ці тексти і вони в мене провалялися десь ще з рік. А вже потім, якось випадково, я їхав у поїзді. Їхав сам в купе – так якось вийшло, не було людей. Я з собою віз гітару. І так як я був сам, то бринькав собі щось всю дорогу. І знайшов у сумці, в боковому кармані, оті тексти Томи Приймак. І от, власне, таким чином з’явилася пісня «8-й колір». Після цього розпочалась тісна співпраця з Томою, яка призвела до того, що я останнім часом взагалі не пишу текстів. Тому що моя творчість в порівнянні з текстами, які створює Тома – це дитячі забавки. А те, що вона робить, дійсно пасує мені, і я розумію це, і не секрет, що деякі тексти вона створює спеціально під мене, під групу «Мотор’ролла».

? А хто вона – Тома Приймак?

? А якісь інші віхи творчості будуть втілюватись у життя: книги, фільми тощо?

? Які саме гурти ти продюсуєш?

? Ви були першою рок-групою, яка скористалась послугами діджея…

? Був такий фестиваль «Рок-Київ» в 1999-му році і ви там виступали перед гуртом «Metallica». Це правда, що «Metallica» сама вибрала «Мотор’роллу» для «розігріву»?

Відповіді на ці та інші питання читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 1

The Warner S.: «Успіх — це частина життя, яка вже пройшла»


Хтось із українських виконавців їде підкорювати Москву та Пітер. А інді-проект The Warner S. рухаються у зворотному напрямку. Молодий пітерський гурт відправився у тур по українським містам. І от, у донецькому барі «Gung’Ю’bazz» пили чай та ділились своїми роздумами про музику, кіно та кінець світу.


? Як прийшла ідея туру по Україні?

Сергій Невидимов: Ця ідея виникла минулої зими. Вже тоді був матеріал. А тепер, як дозріли до певного рівня — настав час їхати.

Ніколас Маслов: Взагалі, ми — великі любителі подорожувати, потрібен тільки привід.

С.Н.: Насправді, це пробний тур. Експеримент. Щільний графік, кожен день концерти — гарний спосіб перевірити одне одного. Зробимо для себе якісь висновки.

? Ви починаєте не так як усі. У вас немає офіційного сайту. Дуже мало інформації в Інтернеті…

С.Н.: Зараз дуже багато інтернет-проектів. Релізи і альбоми (на матеріальному носії) майже не мають сенсу. Навіть сайт зараз непотрібен насправді – є соціальні мережі і тематичні форуми. А інформація — з часом з’явиться.

? Чи збираєтесь продавати музику? (музиканти сміються – авт.)

С.Н.: Продавати музику в Інтернеті дуже складно. Це можливо тільки після того, як завоюєш своїх слухачів. Як, наприклад, Radiohead виклали свій альбом «In Rainbows» з поміткою «кому скільки не шкода». Буквально за перші два тижня зібрали мільйони. Починаючим гуртам цього не повторити.

? Багато музикантів осуджують «каверство», називаючи це «недоліком власної творчості». Що скажете ви?

С.Н.: Ми до цього відносимось зовсім інакше. Є гарний вираз: «Скажи мені чий кавер ти граєш, і я скажу, хто ти». Ті кавер-версії, які граємо ми — грати не соромно.

? Ви позиціонуєте себе, як музика для кіно. Які вже є досягнення в цьому напрямку?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 1

Наталка Карпа: «Під час відпочинку в DUBAI придумала новий метод запису своїх вражень»


Українська співачка, заслужена артистка України Наталка Карпа розповіла про відпочинок. Де варто проводити 80% відпочинку і куди записувати враження, про це в статті нижче.

? Що таке гарний відпочинок? Критерії вдалого відпочинку?

Для мене відпочинком протягом року є зміна діяльності. Якщо хочеться переключитися на щось інше – в шоу-бізнесі для цього є неймовірна кількість варіантів. Та справжній відпочинок, коли я забороняю собі думати про роботу.

? Скільки варто витратити на відпочинок, а скільки ні?

На відпочинок слід витрачати стільки скільки вважаєш за потрібне. Не люблю економити на таких речах як комфорт, бо по-справжньому відпочивати вдається не так вже й часто.

? Улюблений стиль відпочинку?

Без варіантів, це повинно бути морське узбережжя. Хоча і люблю погуляти в красивих європейських містах, все ж море повинно займати мінімум 80% часу відпочинку!

? Улюблені країни?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 3

Zоряна: “Якщо я сприймаю критику, то від людей, які в цьому щось шарять”


Гурт «Zоряна» – представник електро-поп-рокової музики в українському шоу-бізнесі. Вокалістка цього гурту сама пише слова та музику, а на концертах заряджає публіку позитивом. Вона також вже спробувала себе у ролі телеведучої у розважальному шоу ”АщоЯкщо”. У спекотній літній день за склянкою прохолодного безалкогольного «Мохіто» ми поспілкувалися із фіналісткою проекту «Свіжа кров» Zоряною та її близьким другом Юрою Синеньким.

? Чим сьогодні живе гурт «Zоряна»?

Зоряна: Він живе. Він не просто живе, а дихає, причому на повну. Ми презентували кліп на пісеньку «Кіно», реміксований варіант. 2 місяці тому ми презентували «Кіно» як простий кліп. Є два такі класні чуваки – діджеї «Bald Bros». Їм ця пісня дуже сподобалася, і вони зробили на неї літній ремікс. Як на мене, він досить вдалий, танцювальний, під який хочеться відриватися. Крім того, зараз записуємо в студії 2 нові пісні. Нещодавно була на зйомках хіт-параду «Наша пісня». І там я вдруге в житті взяла в руки електрогітару. Мій гітарист Юра навчив мене грати, тому пісню «Шукаю» я вже виконую з гітарою (усміхається – ред.). Взагалі гра на гітарі – це давня моя мрія.

? Як усе починалося?

Зоряна: Мабуть, почну з того, як я сформувала свою групу, та й себе одночасно. Це було в 2006 році. Я виступала на різних конкурсах. Шукала себе. Я співала якісь пісні, але розуміла, що, перш за все, розвивалась. Потім поїхала в Київ, дала свої пісні послухати Олександру Бригінцю (письменник, продюсер, журналіст, депутат - ред.). Чому йому? Тому що якщо я сприймаю критику, то я сприймаю її від людей, які в цьому щось шарять, вони багато знають, можуть підказати. Це конструктивна критика. Він подивився матеріал, подивився відео – як я виступаю. На зустріч до нього я прийшла в кедах, а він мені каже: «Слухай, мала, ти така класна, маєш свій стиль. Будь такою на сцені, будь такою, яка ти є! І подумай, від якої музики ти кайфуєш». Пам’ятаю, їхала назад в машині додому шість годин і так сиділа собі, думала: «А що ж я люблю? На чий концерт пішла б? Я обожнюю «U2», «Coldplay». Може, дійсно зібрати свою команду, співати інші пісні?!» До того пісні сама не писала, мені здавалося, що це дуже важко, впевнена була, що цим має займатися професіонал. А потім зібрала групу. Мені допоміг один барабанщик. Ми почали займатися, я почала пісні писати. Якось все само собою стало на свої місця. Ми подалися на фестиваль «Перлини сезону» зі своїми піснями – і пройшли. Було кілька конкурсів, приїжджали на прослуховування в Київ, потрапили у фінал.

? Це був перший серйозний сценічний досвід гурту «Zоряна»?

Зоряна: Так. Після цього нас почали запрошувати. Ще одним серйозним кроком була «Свіжа кров» у 2010. Це був абсолютно мій формат. Мене часто питають: «А чому ти не йдеш на «Фабрику зірок»?» Виходити просто співати пісеньку – це не кайф для мене. «Свіжа кров» – це чиста випадковість. Мої друзі брали там участь. Вони попросили мене, щоб я проголосувала за них на сайті. Величезний плюс цього проекту – це те, що ти співаєш свої пісні. Співати переспіви – це проблема, бо на них далеко не виїдеш. Тут ти показуєш свій матеріал, показуєш, що ти робиш, до того ж – усе відбувається наживо. І я подумала, що варто рвати кігті туди. За два дні до оголошення результатів ми подали заявку. Там тисяча команд зі всієї України, у кожної своя група підтримки, і спробуй прорватися. Але за допомогою соцмережі я загітувала народ і все-таки потрапила в проект. Ми дійшли до фіналу, де виконували дві пісні – «Включаю PLAY» і «Кіно». Мені дуже приємно, коли зі мною люди виконують на концертах мої пісні, це додає сил творити далі.

? А до того Ти які пісні виконувала?

Зоряна: Різних авторів. Хтось писав ці пісні, я їх купувала і співала. Це було кльово, але я не до кінця їх відчувала. Я сама пишу – сама відчуваю їх. Останнім часом Юрка до мене підключився. Написав для мене пісню «Мохіто». Ми уже встигли презентувати її на живому концерті Дня Львова. Як на мене, вона пішла прикольно, вона така качова й драйвова. Люди, не знаючи слів, наспівували наприкінці пісні. Є ще одна пісня – але це таємниця.

? Чи не важко одній дівчині у хлопчачому гурті? Як справляєшся?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 5

Кузьма Скрябін: «Здається наша донька увібрала в себе всі найкращі риси наших двох родин…»


МузПростір пропонує ексклюзивне інтерв'ю Кузьми Скрябіна. Спілкувалась Леся Кічура (Видавнича група «Життя», газета «Для Мами і Тата». № 4, 2011 р.)


? Ваша донька має кольоритне ім’я Марія-Барбара, хто ініціював так її назвати?

– Батьки хотіли, щоб була Марією, адже народила на це свято, а стосовно Барбари – то це мої наполягання на честь Барбари Брильської. Кращої жіночої ролі в кіно я просто не знаю та й сам фільм «Іронія долі» можна дивитися мільйон разів і щоразу отримувати від перегляду задоволення.

? Чи є принципові моменти які не допускаєте у вихованні – от це можна, а цього в жодному разі?

– Ми ніколи не виховували її в примусовому режимі. Навпаки завжди намагалися їй усе пояснили і дати можливість самій зрозуміти та зробити свій вибір.

? Чи має донька музичні або художні вподобання?

– Ні, абсолютно. Її цікавить авіаіндустрія. Літаки та їхні характеристики, летовища – все що з цим повязано. Можливо це повязано з тим, що час від часу таки вдається вилетіти кудись саме таким транспрортом,а вона все це спостерігає.

? За характером більше схожа до тата чи до мами?

– Звичайно, мені б хотілося сказати, що вона копія я. Але так не є. Вона, здається, увібрала в себе всі найкращі риси наших двох родин.

? Дуже часто заможні батьки довго та прискіпливо обирають навчальні заклади для своїх дітей. В якій школі (ліцеї, гімназії) навчається донька?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 4

Мирослав Кувалдін (гурт "The Вйо"): "У нас відсутня культура меценатства"


Музикант, телеведучий, актор, режисер — чим тільки не славиться Мирослав Джонович Кувалдін. На фесті "Вйо Кобеляки!" [так-так, від якого нас і досі не попускає :)] ми поспілкувалися з Мирославом про його фестивальну діяльність.

? Що значить фестиваль особисто для Вас?

М.К.: Особисто для мене це засіб не нудьгувати і зробити собі якусь запару принаймні на декілька місяців, упродовж яких триває підготовка. Я сюди завжди привожу своїх дітей до бабусі, і хочеться тут бачити ще й своїх друзів. В принципі, з цього все і почалось, а зараз починає набирати оберти — долучається багато незнайомих людей. Мені здається, що фестивалів не може бути багато, в країні повинні бути фестивалі!

? Для кого чи для чого проводиться «Вйо Кобеляки»?

М.К.: Коли ще був живий Касьян (народний цілитель — авт.), в Кобеляках було багато цікавих людей — не було такого інформаційного вакууму, який буває у маленьких містечках.

Сюди з’їжджалися найцікавіші люди з усього Радянського Союзу. Космонавти, баскетболісти, журналісти, письменники… Вони приносили сюди все, що є найцікавіше, наймодніше — музику, літературу, і тут завжди було з ким поспілкуватися. А потім, коли Касьян зник, з’ясувалося, що кобеляччани бачать тільки кобеляччан. І от щоб цю культурну течію не призупиняти… Ну от ти б знайшла привід приїхати у Кобеляки?

? Як Ви вважаєте, митці повинні «віддавати борг» малій батьківщині?

М.К.: Насправді, в генах людини закладена якась вдячність до батьківського краю. Це навіть Поплавський розуміє і багато про це говорить і співає. Мені здається, що якщо людина має змогу робити щось на тому просторі, на якому вона знаходиться, то неважливо, це мала батьківщина, чи місто, де живеш, чи куди приїжджаєш у гості. Якщо можна щось приємне чи корисне робити для цього місця, то це потрібно робити.

? Організація події такого масштабу вимагає значних зусиль і ресурсів. Ви не думали зробити вхід на фестиваль платним?

М.К.: Можливо, але треба людей привчати. Я за те, щоб на фестивалях платили гроші, тому що чим охочіше люди платять гроші, тим якісніше фестиваль. Через те ми до цього йдемо. Поки що це у добровільному порядку, а наступного року, можливо, буде у добровільно-примусовому. А потім і до примусового дійдемо.

? А як захід зараз себе окупає?

М.К.: Та ніяк не окупає! Юрій Срібний, наш спонсор, просто патріот, дуже багато робить для міста. Знову ж таки, він за власний кошт займається екологічними питаннями, йому просто хочеться, щоб було куди приїхати. Таких патріотів, на жаль, небагато. Коли інші бачать, що Срібний щось таке робить тільки через патріотизм і тільки тому, що йому хочеться жити у приємному місці, крутять пальцем біля скроні. Ніхто не вірить, думають, що там є далекоглядні багатокрокові бізнес-плани… У нас взагалі відсутня культура меценатства, щоб сильний допоміг слабкому — це не культивується. Багато людей приїжджають сюди просто як мої знайомі, через багато «будь ласка». У Срібного є якісь бізнесові й інформаційні зв’язки, які він застосовує — кожен на своїй ділянці робить, що може.

? «Вйо Кобеляки» відбувається вже вчетверте. Відчуваєте якусь різницю у спілкуванні з новою владою?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 4

Гурт "Оркестр Че": "Під час нашого першого виступу набився повний зал бабусь"


На концерт «Оркестру Че» йдеш, як на перше побачення: вони тобі давно подобаються, але ти не знаєш, чим сьогодні все закінчиться. Ця група має свій власний стиль, але якось примудряється ніколи не повторюватися. Про маленькі та великі таємниці «оркестрантів» мені вдалося розпитати Олега Каданова (вокал) та Михайла Кабанова (анімація / візуалізація).

? У вас зараз період експерименту чи творчого ступору?

О.К.: Експериментуємо зі ступором. У нас невеликий застій, але, як відомо, будь-яка криза, якщо її перебороти, виливається у щось цікаве і нове. Ми зараз пишемо нові пісні, але не все, з того, що робимо, подобається.

? Коли чекати на ваш новий альбом? До нього увійде матеріал з міні-альбому «Роботыцеремоннонесутгидрохоботы»?

О.К.: Міні-альбом - це був певний етап, тому що після «Предчувствия нулевого года» захотілося зробити щось більш оптимістичне. Сідати за новий альбом відразу ж не хотілося (трохи більше півроку минуло з моменту релізу), і ми вирішили зробити міні, який і так самодостатній. Матеріал на новий альбом уже є, але концепція звучання - поки найголовніше питання. Я навіть боюся говорити про якісь дати, бо ще нічогісінько не зрозуміло.

? В інтерв'ю Олег завжди говорить, що нова концепція звучання не сподобається багатьом слухачам. Це дійсно так?

О.К.: Ми набуваємо нових слухачів, але знову-таки втрачаємо старих. Хтось каже: «Це не той "Оркестр Че"!» Ну звичайно, не той - людям властиво з часом змінюватися... Відгуки, напевно, більше Інтернет-спілкування показує. У цілому коло слухачів змінюється, і це добре. Ми змінюємося - вони міняються.

? Рок-легенди «Foo Fighters» розмістили на своєму сайті оголошення, що вони готові зіграти в гаражі для невеликої кількості слухачів. Для цього шанувальники повинні в короткому повідомленні переконати їх зробити це. А ви б могли виступити в гаражі? Скільки б це коштувало?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 10

Юрко Журавель (гурт "OT VINTA"): "Ніхто не закохується так, як рокери"


Музикант, співак, актор, аніматор, творець свого оригінального напрямку в музиці – «украбіллі» і... Всього не перелічити. Схоже, що назва гурту «OT VINTA», - це життєве кредо її лідера Юрка Журавля. Оскільки навкруг нього завжди таке поле творчої напруги, яке можуть витримати не всі. Діапазон і розмах його творчих планів можна порівняти з цунамі. А ще гранична відвертість, яка зазвичай так не властива людям у шоу-бізі.
 

? Давай почнемо нестандартно: з творчих планів. Кажуть, ти скоро порадуєш нас виходом нового альбому?

Так, до осені планується вихід нового альбому. Знаєш, цей рік видався у нас дуже насиченим. Крім того, що ми кров’ю і потом пишемо альбом, який називається «Потом і кров'ю», ми ще відіграли більше 30 спектаклів.

? І один зі спектаклів, в яких ти грав отримав приз.

Так. Ми в травні брали участь у міжнародному фестивалі «ЛіхтАрт», який проходить у нас у Рівному. Ми узяли гран-прі за спектакль «Свинарі» за п’єсою Володимира Жеребцова «Підсобне господарство». І тепер з початку театрального сезону ця п’єса у виконанні нашого колективу «OT VINTA» буде в репертуарі рівненського драматичного театру. Це спектакль про неуставні відносини в армії. Дуже жорсткий, але тому, мабуть, дуже життєвий.

? Кого ти там граєш?

Я там граю «діда»-стройбатівця. Штрафника, який служить другий строк. Покидьок рідкісний. В кінці п’єси він вбиває двох хлопців – товаришів по службі.

? А як глядачі сприймають рок-гурт, який за сумісництвом служить акторами в драматичному театрі?

Як на мене, то непогано. Одна із глядачок зробила мені комплімент. Підійшла вся в сльозах після «Підсобного господарства» і дала мені ляпаса. Я так зрозумів, що це була чесна оцінка моєї гри.

? Кого тобі ще доводилося грати? Про роль Гамлета не мрієш?

В театрі мені постійно попадаються негативні ролі. В «Мауглі» я грав Шерхана. В інших казках – розбійників. А ще якихось мерзенних дідуганів, насильників і тому подібне. А Гамлета у мене зіграти не вийде (поглажує себе по бритій голові) – зачіска не та...

? Так що: гурт «OT VINTA» тепер буде гастролювати не тільки з концертами, але і зі спектаклями?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 3

Місько Барбара (гурт "Мертвий Півень"): "В Україні, якщо ти існуєш, то ти є успішний"


Нещодавно у харківському клубі JazzTer відбувся концерт культової української групи "Мертвий Півень". Пропонуємо вам інтерв'ю із вокалістом "півнів" Міськом Барбарою, яке взяли кореспонденти Українського Харкову перед виступом:

? Як виникла назва вашої групи?

- Коли ми себе називали, все було по студенськи і нерозумно. Ми познайомились і зустрічались у кафейці, часто замість пар. Кофейку між собою ми називали «Мертвий півень», бо там над входом висів такий флюгер – металевий півень, в народі - курятник! Коли був фестиваль «Вивих» - це перший наш вихід (чи випад) на сцену, в анкеті мали написати назву, а ми себе ще ніяк не називали, тож записали так і ніякого там глибшого смислу немає.

? Якби ви зустрілися у іншому місті, наприклад у Харкові, чи змогла б існувати ваша група?

- Ну, по перше, я не можу уявити собі нічого подібного. По друге, це справді неможливо, тому що таке могло статися тільки у Львові і тільки у той час, кінець 80-х - початок 90-х. Нам тоді видавалось, що це центр Всесвіту, що весь світ крутиться навколо Львова. У той період ми завжди збиралися у різних кав'ярнах, і тоді, у той період, найбільш фігурувала, я перепрошую, «в жопі» - це був «Жовтневий проїзд», а в народі фігурувало як «в жопі». Тут ми кожного дня збиралися, це була наша секретна кафейка. Цк були переважно студенти Університету, але також там були актори, поети, десиденти, музиканти та художники. Художники були найнебезпечніші, бо пили страшно.

? Для членів вашої групи перед усім музика? Адже у повсякденному життя у кожного своя, інша справа.

- Кожен знайшов заняття, яке він також любить. Але на першому місці йде музика і «Півень», це такий дивовижний коктейль молотова який вже 22-й рік булькає.

? Учасники вашої групи мешкають у трьох містах. Як вдається поєднати репетиції, роботу та особисте життя?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 1

Ліля «Кориця» Коломієць (гурт «Карт-Бланш»): «Музика для мене – сенс життя»


Рок-гуртом з жіночим вокалом сьогодні нікого не здивуєш. Але коли на вокалі дівчина з гітарою – це викликає підвищений інтерес, погодьтесь. Сьогоднішня розмова саме з такою дівчиною – вокалісткою і гітаристкою вінницького гурту «Карт-Бланш» Лілією «Корицею» Коломієць.

? Ліля, для початку, розкажи про свій гурт: коли і за яких обставин він утворився?

Колись у далекому 2006-му році був у мене гурт «Іду на ви». Грали ми щось типу арт-етно-фолк-року із домішками ще бозна чого. Програвшись два роки гурт розпадається з особистих причин та постійних конфліктів через різні погляди на музику. Я їду до Києва, живу там деякий час, марно намагаючись зібрати банду в столиці. З часом це діло мені набридає і я повертаюсь до коханої Вінниці, в надії тут знову зібрати команду з трохи іншим складом. Єдиний, хто мене цікавив з попереднього складу – басист, бо саме з ним ми якось порозумілись одразу. Саме басиста по приїзду у Вінницю я і зустріла. Саме басист і покликав мене у свій новоспечений колектив, де, окрім нього, був ще барабанщик та гітарист, котрого більше не було, ніж він був. Ми почали робити мої пісні, гітарист з часом таки самоліквідувався, і мені усе частіше доводилось брати у руки гітару, аби показувати що там і до чого. Так я з нею і зріднилася, аби потім уже не випускати. В грудні 2009-го, за місяць наших знущань над музикою, до нас нарешті приєднується гітарист. Ми його довго чекали – їхав він аж з Пітеру (сам він з Мурованих Куриловець, будучи в Пітері навчався в муз. школі Римського-Корсакова по класу класичної гітари). Басист переконав, що це чудовий хлопець і він нам обов’язково підійде. Слава Богу, так і сталось. Ось тоді і розпочалась плідна праця над програмою. Через 2-3 місяця ми відіграли перший концерт, а там – пішло-поїхало. Чим і по сьогоднішній день займаємось.

? Чим займались музиканти до «Карт-Бланшу»? Хто вони у повсякденному житті?

Далі читайте на МузПросторі.


muzprostir | Побачити все! | Висловилось: 3

Іванна Нечай: «Якщо у всього цього і є автор, то ніяк не я. Я транслюю те, що приходить»


«Іванна Нечай» — проект, що розкриває всю глибину слов’янської душі й поєднує у собі фольк і транс, музику й танець. У переддень харківського концерту мені вдалося взяти інтерв’ю у солістки гурту, Іванни Нечай.

? Як народився проект" Іванна Нечай"? Музика - це щось пов"язане із дитинством, чи відкрилось в якийсь особливий момент ?

Завдяки довгим рокам витиримки, як витримують вино чи коньяк, проект "Іванна Нечай" ріс і вдосконалювався.

Якщо ж порівняти із виноградом і вином, то моя "лоза" росла для цього продукту творчості ще з моменту її "прищеплення". Ще з дитинства я точно знала, що буду артисткою, співатиму і гратиму на сцені. Життя складалось доволі дивно, проте в кінці - кінців вибір душі усе визначив.

? Чому ви присвятили себе саме етно-музці? Як виникла ідея синтезувати етно, електро і навіть рок?

-У знаннях — сила. Сила і знання приховані у древніх джерелах. Фольклор — один із них.Я не вибирала напрям, він сам мене обрав. Тексти зі словами, що давно вийшли із ужитку, мелодії, що народжуються десь глибоко у підсвідомості…Якщо у цього всього і є автор, то ніяк не я.Я транслюю те, що приходить. А як транслюю — це вже залежить від того, що є під рукою: етнічні інструменти, академічні, сучасна електроніка, що розширяє можливості передачі, перформанс, що супроводжує мої пісні, притчі…

? Ви активно берете участь і організовуєте етно-фестивалі. Чи вважаєте Ви, що сьогодні традицій треба не тільки дотримуватись, а й оберігати їх? Адже світ глобалізується, культурні кордони стираються…

Чи потрібні дереву корені, якщо у нього є нове гілля? А що його годувати буде? Головне ж не у поділі на раси та нації, а в долученні сучасника до витоків Істини, що приховані в культурі та традиціях його народу. І якщо вже говорити про змішування крові, то сьогодні доступні майже будь-які джерела, спираючись на які людина будує своє життя. Вибір індивідуальний.

А глобалізація…Її плоди вже очевидні. Варто на цьому зупинятися більш детально?

? У вашій групі тепер тільки жінки. Це випадковість чи принципове питання?

Це випадковість. Але, напевне, закономірна. У мене є ще один колектив — ансамбль народних інструментів «Мозаїка», у ньому всі чоловіки. Так от, для балансу в моєму колективі теж працює один мужчина — наш електронник, аранжувальник, звукорежисер.

? Як ви вважаєте, у слов’янської музики, та й мистецтва в цілому, жіноче обличчя?

Не задумувалась. У Душі жіноче обличчя? Мистецтво належить світу Душі, Музі, Творцеві в першу чергу.

? Зйомки кліпу «Настя» проходили у селищі старовірів. Це тільки дань сюжетові кліпу чи Ваша творчість пов’язана з Вашими віруваннями, цінностями і переконаннями?

Моя творчість якось пов’язана з тим, що я розумію і відчуваю, але скажу по секрету: то, що у ньому міститься, значно випереджує мій особистий досвід. Що стосується липованського міста Вилково, то місце просто притягнуло. Там дуже красиві канали, по яким плавають човни зі старовірами, що відмовилися від умов цивілізації — навіть воду вони п’ють з ріки.

? Ми нарешті дочекалися весни — пори року, що символізує оновлення всього живого. Яких оновлень чекати шанувальникам від гурту «Іванна Нечай»?

Гарне питання. Я стараюсь бути текучою, тобто не бути «стоячою водою». Оновлення відбуваються і всередині, і зовні. Думаю, варто чекати оновлення у тому, що я роблю. Справа навіть не у нових піснях (зараз працюю над новим альбомом), а в оновленні самої концепції. Сподіваюсь, моя творчість завжд буде «свіжою» для моїх слухачів.

Ознайомитись із творчістю одеської групи можна буде 18 березня у клубі «Pintagon». Концерт відбудеться за підтримки творчої майстерні «TMiN».

Віта Жуган, спеціально для muzprostir.com.ua


muzprostir | Побачити все!






О сообществе

Музика - це мова. Мова, що є формою спілкування, здатністю самовираження, можливістю висловити щось своє. Ми використовуємо музику для відображення нас самих, наших відчуттів і наших ідей.

Тут ви не просто пишете про гурти та виконавців, тут ви розкриваєте себе....)))))


Праила в Music

ПРАВИЛА

1.  Пишіть пости по темі спільноти, а не все підряд, це місце не для особистих переживань до хлопців, не журнал з роздумами, що б то пожувати на вечерю, це тематична спільнота!

2. Кристуйтесь [cut] [/cut] для вирізання тексту, а то потім  приходиться різати ваші кілометрові пости з  надцятьма фотографіями. Не хвилюйтесь, кому буде цікава тема, той зайде і дочитає її до кінця.

3. Мат  Тут висловлюються без мату! 

Пости, що не відповідають правилам спільноти - видаляються без попередження!!!

Дякую за розуміння :)

п.с Якщо модератори наразі не є активними дописувачами на ХБ, то це не означає, що вони нічого не бачать :)  Так що не смітіть в спільноті :)


Замітають у спільноті

Писалось про:

Часопис
Январь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Последние посетители сообщества
Нет данных
ОБОЗ.ua