Настоящая группа является детищем музыканта, скрывающегося под псевдонимом Roland Voss. Артист делает очень качественную, изысканно красивую, окрашенную в теплые и глубокие easy listening тона музыку, преимущественно инструментальную, но с избирательным присутствием завораживающих голосов двух див, сирен, граций - guest-вокалисток Tanja Hobelmann и Indira Heidemann.
Личные переживания, мысли и события - все, что происходило с Роландом, отразилось в музыке Lemongrass. Некоторые песни связаны с конкретными ситуациями, имевшими место в жизни, и реакцией последней на его мысли… Очень часто обстоятельства составляют нечто вроде головоломки. Мотивация Lemongrass - создавать «комнаты», выражающие персональную эстетику.
Название Lemongrass появилось, как импульс, под влиянием одного счастливого момента… Lemongrass - это хорошая, ароматная, легкая специя к чаю и для приготовления различных блюд. Это название не имеет какого-то особенного значения, просто оно красиво звучит.
Жах! Я ледве не пропустив сольний альбом Тар'ї Турунен «My Winter Storm» («Моя зимова буря»)! Але, на щастя, я таки дізнався, що його вже треба шукати. І яким же буле моє обурення тим фактом, що ненажерливі пірати вже доклали свою руку до диска і виклали його в інтернеті! =) (Взагалі, характерним є те, що реліз альбома відбувся 19 листопада 2007 року, але вже 13 листопада він просочився в інтернет ще 13 числа того ж місяця, тобто майже за тиждень до офіційного виходу – як кажуть, ворог не спить =Р)
Чесно кажучи, нічого надзвичайного від цього диску я не очікував, беручи до увагу тренд, за яким йшов колишній гурт співачки Nightwish. Якщо перші їх альбоми, як-то «Oceanborn» чи «Wishmaster», були унікальними та неповторними, із різноманітними своєрідними треками (наскільки ж контрастують, наприклад, «She Is My Sin» та «Pharaoh Sails to Orion»!), то надалі справи стали значно погіршуватися, і апогеєм став диск «Century Child», де, на мою думку, творчість групи остаточно виродилася, а послухати, окрім «Ever Dream», мабуть, було вже й нічого. Враховуючи це, очікувати на щось надзвичайне було б не дуже розумно.
Amy Macdonald народилася 25 серпня 1987р. в Глазго, Шотландія. Її стиль визначають, як фолк, інді, поп, проте кожний може знайти в її творчості щось своє. Дебютний альбом вийшов 30 червня цього року і став золотим за 4 дні. Перший сінгл з цього альбому, Poison Prince ( відео під катом ), вийшов 7 травня, вже хтось з хайблогерів його тут виложував.
Також Емі брала участь в таких фестах, як как Glastonbury, Hyde Park, T in the Park, і V festival. Почала виступати в 15 років. На її творчість вплинули такі гурти, як Travis і The Libertines. Вона говорить, що пише пісні, основуючись на власному життєвому досвіді. Хоча її песні також описуають враження і життя відомих постатей -таж пісня Poison Prince - про пристрасть Піта Догерті до наркотиків. А LA - про другого не менш відомого актора Jake Gylenhaal, фаном якого є Емі.
До цієї збірки увійшли переробки хітів Jimi Hendrix-а, Bob-а Dylan-а, Doors, Nirvana, Jefferson Airplane, Beatles, Rolling Stones та Allman Brothers.
Як на мене, альбом цілком придатний для прослуховування. Деякі пісні звучать навіть цікавіше, ніж в оригіналі. Сподобається тим, хто інколи любить послухати рок з присмаком ретро;)
"Безсумнівний талант, - характеризує Cat Power оглядач британського журналу "Melody Maker". - Її неповторний шоколадний вокал передає серцевий біль і тугу, розповідає про зради й переживання життя набагато поетичніше, аніж слова, які здаються такими незграбними в порівнянні з її голосом".
Живі шоу Cat Power найбільше нагадують природний хаос. Одних вони шокують, інших захоплюють, третіх заганяють в тупик. Пісні закінчуються й починаються раптово, обриваючись без усякої очевидної логіки, а іноді, навпаки, плавно перетікають одна в іншу, без перерви, без початку й кінця. Співачка й сама прекрасно розуміє, що на бездоганне шоу її виступи не тягнуть, і, трапляється, робить паузу й вибачається перед слухачами за свої маленькі промахи. Та, залом, вона завжди налагоджує теплий контакт з публікою, жартує, розповідає історії, хоча, за її словами, часто відчуває панічний страх сцени.
Готичний рок з Великобританії з жіночим вокалом и відьмо-язичницькою тематикою. Більшість пісень відрізняється ритмічністю і мелодичністю, проте дух середньовіччя, містичності все рівно вирує в піснях.
Цей альбом рахується першим, він був випущений в 1993 році. Проте це додає більше плюсів ніж мінусів. Музика того часу була не такою напічканою електронними звуками як зараз.
Доречі хочу сказати пару слів про upload.com.ua. Недавно вони запустили преміуми. Досить зручна штука. Мені дуже подобається те що можна вибирати з якого сервера скачувати, при цьому видно завантаженість кожного з них. А також прямі-лінки, багатопотоковість і все таке.
Majandra Delfino не тільки дуже гарна дівчина, котра за формами може конкурувати із Скарлет Йохансон, але й досить непогана співачка. Принаймні мені її музика видалась дуже легкою, але в той же час цікавою та своєрідною за звучанням. 26-річна дівчина з Каракасу вже встигла записати три альбоми, а також була помічена в декількох другорядних фільмах. Мені поки що вдалося знайти лише її дебютний альбом The Sicks (2001). Для ознайомлення викладаю пісню Bruises, котра сподобалася мені найбільше. Якщо когось зацікавить, можу залити й всі інші:)
Гурт „ Атмасфера” – несподіваний, самобутній проект в українській сучасній музиці: не часто можна побачити і почути музичний гурт, який працює в двох напрямках: - арт-рок (з елементами фанк, фолк, рок, симфо-музики та хард-кору) та багатогранна етно-музика з елементами фолку різних країн світу від Заходу до Сходу у поєднанні з древніми текстами. Останнім часом гурт надає перевагу етно-проекту. Музиканти не обмежують себе стилістичними рамками або стереотипами, а натомість намагаються максимально точно передати емоції, думки, інтонації свого внутрішнього світу, що виходять далеко за їх межі.
SadMe – young Moscow rock-band, whose sound comes apart from other bands from Russia.SadMe vocalist MelerySad is a key person, she writes all lyrics and music for the most songs. The band has never been standing in one place, and since 2002 had come the way from Irish rock to brit-rock, and from indi-rock to a quite complicated to describe mixed style, which is hard to be named except like SadMe-rock.
Ось ця от розвесела італійська четвірка зібралася рівно двадцять років тому. Грають вони нервовий мінімалістичний нойз-рок із жіночим вокалом. На перший погляд дивне звучання та підхід до звуку в цілому сподобається всім, хто любить експериментальне та нестандартне звучання. Розстроєні (місцями) гітари, різкі перепади вокалу на цілі октави, псевдо-блюзові гармонії - все це є Uzeda.
Що цікаво, за час свого існування група випустила усього три альбоми. Останній можна взяти тут
Під час розквіту своєї кар'єри, канадійка Lesley Feist встигла поспівати разом з Peaches, Broken Social Scene and Kings of Convenience. Її заспокійливий тихий спів, навіює джазовий дзвін наче Peggy Lee а її мелодизм повертає назад до Tin Pan Alley, але Feist доводить що вона сучасна співачка з її розкиданим багатообразний звук, який тягнеться з chamber pop, chill-out, postmodern folk.
Теги які дає Last.fm на цю виконавицю: alternativecanadianchilloutfemale vocalistsindieindie folkindie popsinger-songwriter
В UA-IX я не найшов цей альбом, тому виложую його. Розмір/Size: 49.16 MB
Скачати/Download: з upload.com.ua
Дуже гарний BritPop, меланхолічний, ліричний, гарні слова. На перший погляд може здатися що це Coldplay і ви будете праві, можливо із-за того, що співпродюсером став учасник Coldplay. Але музика там дещо інша.
Сама бомбова пісня, як на мене - Into The Fire, але всі інші теж класні.
CocoRosie - американський дует, заснований двома сестрами Sierra (Rosie) і Bianca (Coco) Casady в 2003. Ласт.фм дає таку інформацію щодо стилістики їхньої музики : female vocalistsfolkfreak folkindieindie rocknew weird america
Від себе можу додати що в їхній музиці є ще елементи хіп-хопу.
Sierra грає на гітарі, фортепяно і на губній гармошці.
Bianca співає і маніпулює різними дитячими іграшками і перкусійними інстурментами для того щоб створити новий цікавий саунд.
"Ця музика зачипає вашу душу і в той же час сповнена неокласичних імпульсів та трансових ритмів. Вона нагадує саундтрек до найбільшого чорно-білого знімку, котрий ви не бачили ніколи в житті. На відміну від інших інді-гуртів їх музика більше нагадує мистецтво, аніж просто рок" (c) www.ilyamusic.com.
Mickey Avalon (real name Yeshe Perl) is a rap artist from Hollywood, California. His debut self-titled solo album was released Nov. 7, 2006 on Interscope/Shoot to Kill Records in association with MySpace Records. Avalon blends dark, lewd, and humorous lyrical hooks with hip-hop beats.
Хоч, я не дуже люблю такого типу музику, але цей чувак прикольно читає реп, веселенько - тому тим хто любить рекомендую.
Можна почати слухати з таких забійників, як Jane Fonda і My Dick :))
Спільнота Music Exchange створена для всіх, хто має і може поділитися цікавою музикою. Виключення становить тільки попса (вся - і українська, і англійська, і російська, японська), або якщо ви вважаєте, що це гурт вартий уваги, то опишіть чому.
Прохання не розглядати цю спільноту як дошку оголошень, для цього є music .
Обовязково вказуйте теги до запису, це полегшить навігацію в майбутньому.
Прохання залишайте коментарі в записах, хоча би маленьке дякую. Так ми будемо знати, що нашу працю цінують.
Якщо будуть виникати суперечки, пропоную заглядати на Last.fm і дивитися, як люди оцінюють виконавців.