Регистрация  Забыли пароль?

 


Український швидкісний поїзд вирушив у перший рейс


Український швидкісний поїзд вирушив у перший рейс

24 червня на залізничній станції Дарниця відбулась презентація нових розробок Крюківського вагонобудівного заводу. Швидкісноий двосистемний міжрегіональний електропоїзд та приміский дизель-поїзд, стояли на коліях як брати з однієї української родини: потужні, красиві, досконалі. 

Відео на M-Ukraine


m-ukraine | Открыть | Комментариев 5

7 найбільш легендарних незнайдених скарбів України


7 найбільш легендарних незнайдених скарбів України

Залишивши Україну, колишній Президент Віктор Янукович забрав з собою чимало цінностей. Неважко здогадатись що залишені в його маєтку коштовності, цінні ікони, книги, картини, це лише те що колишній гарант не встиг прихопити. За різними оцінками вартість вивезених Януковичем цінностей коливається від 8 до кількох десятків мільярдів доларів. Проте четвертий Президент не єдиний заможний українець чиї статки безслідно зникли.

Покопавшись достоменно в підручниках історії України можна знайти безліч цікавих і незвичайних фактів з життя окремих видатних особистостей. Мало хто говорить про те, що Сагайдачний і Хмельницький були одними з найбагатших людей свого часу. Мало хто знає, що сам Шведський король позичав грошей у Івана Мазепи(!). І що якщо повернути зараз гроші гетьмана Павла Полуботка з англійського банку громадянам України, то на кожного жителя припало б ні багато, ні мало, а аж по цілих 38 кг золота!.. Де вони ці легендарні скарби? Пише vsviti.com.ua

1. Скарби гетьмана Павла Полуботка.

Перше місце займають воістину легендарні скарби в історії України. Те, що ці скоровіща не міф, а реальність, вже давно доведено. Прийшовши до влади новий гетьман затіяв небезпечну хитру гру з царем за політичні свободи. Дізнавшись про це цар наказав схопити Полуботка та укласти в Трубецькой бастіон. Як би там не було, але гетьман, так нічого і не розповівши, помер від отриманих ран у стінах в’язниці.

Але коли влада прийшла конфісковувати його майно – вони не знайшли жодної цінної речі! Документи свідчать, що вгадавши свій результат, Гетьман переправив велику частину своїх багатств в Англію, де не просто їх заховав, а розмістив під відсотки в одному з банків. Все ж ще декілька частин від скарбів залишилися в Україні. Деякі вчені вважають, що ті досі заховані десь в околицях Глухова – колишньої резиденції Полуботка.

Про ці скарби багато говорили. Вони часто ставали предметом спору дипломатів. Ще б! Адже при підрахунку самих скарбів та відсотків , що набігли – виходить ні багато, ні мало – а цілих 38 кг на кожного жителя нашої країни (!) На жаль, з політичних мотивів Радянська влада в липні 1986 року заявила, що не має жодних претензій до англійської сторони і не претендує ні на копійку гетьманського скарбу…

2. Скарби гетьмана Петра Сагайдачного.

Без перебільшення Сагайдачний – один з найвідоміших гетьманів України. Удача завжди ходила десь поруч з ним. Практично всі його походи закінчувалися успіхом. Як показала історія – він був ще й одним з найбагатших людей того часу. Вже перший морський похід Сагайдачного в 1606 році зробив його багатим. Одних тільки грошей було зібрано близько 180 тисяч злотих, не кажучи вже про незліченній кількості тюків товарів, вивезених від турків. Навіть передмістя Стамбула були захоплені і розорені військами гетьмана. Десятки тисяч невільників з України звільняв він в кожному зі своїх походів. І з кожного повертався героєм, привозячи з собою тонни різного товару і, звичайно ж, купи золота.

Життя Сагайдачного було повне несподіванок і сюрпризів долі, але все ж вважають, що незліченні багатства залишилися після його смерті.. На жаль документальних джерел про те, кому дісталися скарби Сагайдачного після його смерті не виявлено. Це так і залишається таємницею за сімома замками..

3. Бібліотека Ярослава Мудрого.

Все більше і більше розбіжностей виникає з приводу цієї легендарної споруди. Все ж безліч джерел хоч і побічно, але говорить про те, що бібліотека-таки була і просто безслідно зникнути вона теж не могла. У чому ж загадка Ярослава Мудрого?

За одними джерелами бібліотека налічувала ”незчисленну кількість” книг. Говорять і сам князь Ярослав любив читати. До того ж практично всі подарунки тих часів, крім усього іншого, включали розкішні рукописні книги зі всієї Європи. Факт того, що бібліотека згоріла під час татаро-монгольської навали теж не підтверджений.

Враховуючи, що бібліотечною справою споконвіку займалися ченці, то і шукати літописи потрібно серед ченців. Прихильники однієї з версій практично достовірно впевнені, що книги досі таяться в подзмеллях Межигірського монастиря під суворою обітницею мовчання. До того ж, враховуючи особливу сприятливу атмосферу київських печер, можна тільки здогадуватися в якому відмінному стані дійшли книги до наших часів…

4. Клейноди Данила Галицького.

Корона Данила Галицького (точна копія папської корони)

Скіпетр, держава і корона ставали неодноразово об’єктами обговорення західних ЗМІ. І правда, адже вони мають особливу цінність.

Що говорити: адже одна тільки корона – це єдиний у світовій історії знак верховної влади отриманий православним князем від римського католицького престолу Святого Петра. Ніяких припущень про їх існування так і не виявилося.

 
 
 
 

5. Скарби гетьмана Богдана Хмельницького.

Ареолу таємничості покрита ця особистість в українській історії. Багато чого досі оповите таємницею в його біографії. Хто він насправді? Які його справжні цілі?

Удача сприяла йому на всьому шляху. Тисячі Таллерів, припасів і товарів звозили з різних міст для Хмельницького. Величезні цінності з численних шляхетських маєтків і замків прямували в Київ, Чигирин і в Суботів, садибу гетьмана.

Цікава історія з його дружиною Мотроною. Колишня дружина підстарости Чаплинського схоже і далі підтримувала контакти з колишнім. Так в 1651 році було перехоплено лист, в якому Данило Чаплинський радив закопати Мотроні всі гетьманські скарби, а самого Хмельницького отруїти. Як би там не було, але частина скарбів вона все ж приховала. Успішно вивідавши де Мотрона сховала скарби чоловіка, її і ще кількох попрічників поспішно стратили. Але все ж багато хто вважає, що хитра жінка залишила про запас для себе кілька діжок золота, сподіваючись на милість Хмельницького…

Багато істориків сходяться на думці про те, що скарби Хмельницького таяться в підземеллях Чигиринської фортеці. А враховуючи той факт, що в 1678 році вона була підірвана (тобто всього через 20 років після смерті гетьмана), залишається надія, що шукачі скарбів не встигли дістатися до головної скарбниці великого Гетьмана ..

6. Мільйони Фальц-Фейна.

Його називають овечим королем. Саме він заснував заповідник Асканія-Нова. Його методи ведення господарства вилилися в усьому відомі Олешківські піски на півдні України (це найбільша пустеля на території Європи). Чого тільки коштує його колишня садиба – зараз це заповідник ”Асканія Нова”… Його спадкоємці – відомі люди у верхах уряду Ліхтенштейну.

Хто ж він насправді? Залишається тільки здогадуватися скільки грошей зберігалося в маєтку легендарної родини. Історія говорить тільки про те, що скарби, які ще за тиждень до революції 1918 року зберігалися в підвалах, таємниче зникли з приходом отаманів. Що це: ретельний задум чи прогалини в історії?
 

7. Скарби Івана Мазепи.

Останнім, але одним з найбільш неоднозначних в списку легендарних скарбів України виступає фігура гетьмана Івана Мазепи. Москва досі вважає його зрадником, українці називають героєм, а в Швеції і зараз святкуються
річниці Мазепи. Як би там не було, але Мазепа залишився в історії України і всієї Східної Європи легендарною особистістю. До того ж ще й казково багатою.

Його добре знали і в палаці Російського імператора і в палатах Шведського короля, він відмінно себе зарекомендував і в Польщі і в Молдові. Його завжди багато і з багатьма пов’язувало. Але ніколи не можна було точно сказати, про що думає гетьман у цей момент.

Всього за своє життя Мазепа отримав не один орден і заслуги, але що примітно, що жодного з них так і не було виявлено… Реальна вартість цих речей зараз може оцінюється в сотні тисяч доларів кожна.
Де вони ховаються? Тільки в Україні резиденцій у Мазепи було цілих чотири. Кажуть тільки в Батурині у гетьмана зберігалися незліченні скарби. Про те де вони зараз ламають голову не тільки історики, а й сотні шукачів скарбів. Епоха української золотої лихоманки кінця XIX – початку XX століття хоч і закінчилася, але залишила свій слід в серцях небайдужих …

 
http://m-ukraine.com/7-naybilsh-legendarnyh-neznaydenyh-skarbiv-ukrayiny.htm


m-ukraine | Открыть | Комментариев 3

Інтимна лексика українського народу


Так послухати, то за наших дідів-прадідів сексу не було. Жінка-берегиня, помолившись, люляла дітей у колисці, завбачливо подавши чоловікові борщ із пампушками. Образ етнографічної селяночки в уявленні людей мало не сакралізований, про інтим у контексті "сивої давнини" взагалі говорити лячно. Сороміцькі пісні та обсценна лексика вперто не помічаються, а обговорювати тодішнє статеве життя взагалі вважається моветоном. Ну, не поєднується у нашій уяві порнографічна гра в притулу на вечорницях із картинним "садком вишневим коло хати"!

Між тим, діти звідкись бралися. Мало того, для позначення певних процесів та частин тіла використовувалися цілком конкретні слова та сталі вислови. 

Читати статтю повністю http://www.m-ukraine.com/intymna-leksyka-ukrayinskogo-narodu.htm 


m-ukraine | Открыть | Комментариев 2

Давайте допоможемо гарному проекту!


Перший український народний кінопроект "Казка про Чорного Козака"

творча Ідея від malvastudio

Суть моєї Ідеї ось у чому:
Самопожертва, боротьба добра зі злом, життя зі смертю, пошук світової гармонії і надія на щасливе життя - ось сюжетна канва кіноказки.
Запах щойно змеленого зерна та пороху до пістоля лоскоче ніздрі і нагадує про дивосвіт нашого "вчора" - дивосвіт героїки козацьких часів, містики та кохання...
Фільм знімається по мотивах казки Сашка Лірника (Олександра Власюка) аматорською народною кіностудією села Легедзине на Черкащині, яка долучила до себе групу професіоналів від кіно та телебачення.
Автор сценарію та режисер стрічки Владислав Чабанюк.

Деталі: www.blackcossackfilm.com e-mail: blackcossack@ukr.net

Для втілення своєї Ідеї я вже зробив ось що:

Проект "Казка про Чорного Козака" стартував в жовтні 2008 року.
Що є на сьогодні?
Майже 500 ГБ відзнятого відео, більше 200 артистів та учасників проекту з різних куточків України, США, Канади, Німеччини ( 80 з них - діти).
Серед артистів - етногурти "Гуляйгород" та "ДахаБраха", клуб історичної реконструкції "Росичі", відомі в Україні люди - казкар Сашко Лірник, письменники брати Капранови, професійні артисти та артисти, яким вперше в житті довелося стояти перед об'єктивом камери.
З музикою проекту допомагають "Піккардійська Терція", Тарас Компаніченко, австралійські та канадські композитори, з гримом - школа-студія Алли Чурі, з костюмами - "Шляхетний одяг" та українські колекціонери...
Всього кіностудія «Мальва» знайшла і вклала в проект 180 000 «недержавних» (спонсорських) гривень, а враховуючи, що на сьогодні готовність фільму більше 70 відсотків, конкурсних 50 000 гривень повинно вистачити для повного завершення проекту і виходу стрічки на екрани влітку 2011 року.

А ось що я ще планую зробити:

Проведення 8-10 знімальних змін (завершення зйомок).
Монтаж фільму.
Озвучення фільму.
Запис музики.

50 000 гривень допоможуть моїй Ідеї ось так:

Оренда професійної знімальної відеоапаратури.
Оренда професійної кінооптики.
Оренда освітлювальної техніки.
Оренда знімальних павільйонів.
Витрати на монтаж та озвучення фільму.
Слід зауважити, що всі учасники проекту працюють без зарплат та гонорарів, а об'єднує їх одна спільна ідея - створення народного українського історичного кіно...

Голосувати тут:

Перший український народний кінопроект "Казка про Чорного Козака"

творча Ідея від malvastudio

img
 
 
 
 
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
  • photo
     
     
     
     
 
 
 

Суть моєї Ідеї ось у чому:

Самопожертва, боротьба добра зі злом, життя зі смертю, пошук світової гармонії і надія на щасливе життя - ось сюжетна канва кіноказки.
Запах щойно змеленого зерна та пороху до пістоля лоскоче ніздрі і нагадує про дивосвіт нашого "вчора" - дивосвіт героїки козацьких часів, містики та кохання...
Фільм знімається по мотивах казки Сашка Лірника (Олександра Власюка) аматорською народною кіностудією села Легедзине на Черкащині, яка долучила до себе групу професіоналів від кіно та телебачення.
Автор сценарію та режисер стрічки Владислав Чабанюк.

Деталі: www.blackcossackfilm.com e-mail: blackcossack@ukr.net

Для втілення своєї Ідеї я вже зробив ось що:

Проект "Казка про Чорного Козака" стартував в жовтні 2008 року.
Що є на сьогодні?
Майже 500 ГБ відзнятого відео, більше 200 артистів та учасників проекту з різних куточків України, США, Канади, Німеччини ( 80 з них - діти).
Серед артистів - етногурти "Гуляйгород" та "ДахаБраха", клуб історичної реконструкції "Росичі", відомі в Україні люди - казкар Сашко Лірник, письменники брати Капранови, професійні артисти та артисти, яким вперше в житті довелося стояти перед об'єктивом камери.
З музикою проекту допомагають "Піккардійська Терція", Тарас Компаніченко, австралійські та канадські композитори, з гримом - школа-студія Алли Чурі, з костюмами - "Шляхетний одяг" та українські колекціонери...
Всього кіностудія «Мальва» знайшла і вклала в проект 180 000 «недержавних» (спонсорських) гривень, а враховуючи, що на сьогодні готовність фільму більше 70 відсотків, конкурсних 50 000 гривень повинно вистачити для повного завершення проекту і виходу стрічки на екрани влітку 2011 року.

А ось що я ще планую зробити:

Проведення 8-10 знімальних змін (завершення зйомок).
Монтаж фільму.
Озвучення фільму.
Запис музики.

50 000 гривень допоможуть моїй Ідеї ось так:

Оренда професійної знімальної відеоапаратури.
Оренда професійної кінооптики.
Оренда освітлювальної техніки.
Оренда знімальних павільйонів.
Витрати на монтаж та озвучення фільму.
Слід зауважити, що всі учасники проекту працюють без зарплат та гонорарів, а об'єднує їх одна спільна ідея - створення народного українського історичного кіно...

Голосувати тут: http://ideax-nescafe.com.ua/ideas/red/pershiy-ukrayinskiy-narodniy


Дастіна | Открыть | Комментариев 2

Про цікаве


Усі ми з вами живемо в різних кінцях країни, в різних містах і містечках і маємо купу різних знайомих. Хтось пережив страшні випробування і продовжує жити повноцінним життям, хтось інвалід-візочник, але займається портом і вчить інших, хтось вишиває або малює ногами, хтось побудував будинок з мотлоху, вирощує унікальні рослини, читає думки, лікує незвичним способом, має незвичне заняття, виготовляє красиві речі, малює незвичні картини... Я розшукую таких людей. І тому буду дуже вдячна, якщо ви мені розкажете ті історії, які знаєте. А як ні, то хоча б рекомендуйте, щоб запис висів в топі і його побачило якомога більше людей. Заздалегіть дуже вдячна :).


Дастіна | Открыть | Комментариев 26

Байка о печали и Османской империи.


Все началось в жарком 1529 году. В то время как Альваро Нуньес Кавеса де Вака, первым из бледнолицых вздумал пересечь Северную Америку с востока на запад, в это же время, от Смоленска,  Курска, и до Винницы входивших в  Великое княжество Литовское обсуждался новый Княжеский налоговый кодекс. Конечно, Альваро Нуньесу Кавеса де Ваке было, намного легче, как говориться встал и пошел, или как пел «Несчастный случай» «…хлопнул стакан, сел и поехал», а в Великом княжестве Литовском смерды дюже опечалились. Как говорилось в учебниках не тронутых Табачником: «На рубеже пятнадцатого-шестнадцатого веков стало понятным, что упадок Великого княжества Литовского неотвратим. В 1522-м Московское княжество «по согласию сторон» аннексировало  Чернигов и прилегающие к нему земли на северо-востоке Украины». Положение украинских земель, от Галиции до Поднепровья, становилось все более неуверенным, но это уже из учебника за 2010г., к которому мы вернемся позже. Как видим за 500 лет практически ничего не изменилось, по крайней мере, у нас. А что, же в Европе? А, вот там как раз началось самое интересное. Видимо предвидя провальное выступление Галатасарая, Фенербахче и Трабзонспора в еврокубках в 2010 году, Османская империя начала стремительную экспансию в Центральную Европу, в том же 1529 году осадив Вену. А от Вены до Берлина всего 643 километра или четыре часа по автобану. Проваленная турками осада Вены не остановила турков и Османская империя, ещё целых 150 лет пыталась пробиться к Берлину, аж до 1683 года, когда и произошла знаменитая Венская битва. Многие историки посчитали, что на этом претензии Анкары к Берлину, навсегда растаяли, но как мы убедились на судьбе Московского княжества, все повторяется вновь.

А началось все с того что, Канцлер ФРГ Ангела Меркель, выступая в октябре 2010 г. в Потсдаме, заявила, что попытки построить мультикультурное общество в Германии, в котором представители различных культур (в большинстве своем бывшие Турецкоподанные) будут «жить в полном согласии», полностью провалились.

Г-жа Меркель, провозгласила, что сегодня иммигранты (на две трети турки), которые живут в Германии, должны предпринять больше усилий, чтобы интегрироваться в немецкое общество, в частности выучить немецкий язык: «Тому, кто по-немецки не говорит, мы не рады».

Для справки официально около 3 млн. турецких иммигрантов живут в Германии (во Франкфурте-на-Майне есть целые районы уже не совсем компактного проживания турков со школами, базарами и вывесками по-турецки).

Вот, казалось бы, и все, но Османская империя, есть все таки Империя, и даже бывших своих подданных в чужой стране не бросает. Был разработан простенький «маркетинговый план», по захвату власти в Германии для защиты интересов своих турецкоговорящих единоверцев.

Для начала Османская империя профинансировала создание и победу на местных выборах новой партии ПЗ (партии земель) не путать с партией зеленых, которую к тому моменту успешно дискредитировали. Партия Земель далее (ПЗ), укрепившись на местном уровне в районах компактного проживания турок, используя мягкость демократической системы, добилась 100% голосования в подконтрольных им районах на выборах в Бундестаг. После чего, подняв на знамена лозунги «Германия общеевропейский дом» и «Нет немецкому национализму», с помощью подконтрольной системы голосования привела к власти в Германии своего лидера Даг Атаковича (Даг (тур. Dağ) — «гора», ( тур. Atakovich) — «отец шахтеров»). Даг Атакович, первым же делом, назначил министром культуры Германии турка Тютюначника. Тютюначник, тут же распорядился, переписать учебники истории, ознаменовав уже упомянутую битву под Веной, величайшим актом, дружбы и взаимопонимания между немецким и турецкими народами. Попутно объявив  Гейне, Томаса Манна и Лион Фейхтвангера местечковыми писаками и ввел в обязательную программу изучение Юджель Джана и Хикмет Назыма. На этом Тютюначник не остановился и организовал, простите «ısı yıldırım»(зарница тур.) на которых бывшие гитлерюнгеровцы, в шароварах и с кривыми ятаганами на перевес бегали по лесам и полигонам от Ганновера до Штутгарта.

   Положение германских земель, от Рейна до Одера, становилось все более неуверенным, но это уже никого не интересовало, ибо приближалось фееричное двадцать двенадцать, которое люди, еще помнящие, как это произносится по старинке называли, две тысячи двенадцать.

Ну, і на останок, Байка байкою, а борщ то стигне…


Тількі Той | Открыть | Комментариев 2

Я піду. А ви?!


У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про мови в Україні» (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&a...), який проголошує «українсько-російську двомовність» і запроваджує тотальну русифікацію.

Цей законопроект – докладна інструкція зі знищення української мови в усіх сферах суспільного життя. Якщо його приймуть, українська швидко зникне зі шкіл і вишів, з телебачення й кінотеатрів, книгарень і крамниць, органів влади і війська. Українці стануть людьми другого сорту у власній країні, а сама Україна після цього швидко перетвориться на російську провінцію: недаремно Людміла Путіна заявила, що межі Росії проходять там, де й межі російської мови.

Центральне місце у законопроекті відводиться російській мові. Чого варта хоча б ст. 7, яка зветься «Російська мова в Україні. Українсько-російська двомовність», яка цинічно перекручує факти на користь російської мови.

Незважаючи на те, що в Україні на своїх етнічних територіях, окрім українців, проживають чотири народи, які не мають власної державності (гагаузи, кримські татари, кримчаки і караїми), і мови яких знаходяться на межі зникнення (гагаузька, кримчацька і караїмська) або під загрозою зникнення у майбутньому (кримські татари), оскільки їм не створені належні умови для розвитку, і сфера їх застосування є досить вузькою, можновладці з Партії регіонів, Компартії і Блоку Литвина турбуються лише про російську мову, якій нічого подібного не загрожує, і яка є найпоширенішою не лише у багатьох регіонах України, а і у найбільшій у світі державі.

Ситуація критична. Не варто сподіватися на когось. Зупинити їх можеш лише ти, якщо вийдеш на вулицю і закличеш до цього інших, якщо пошириш серед людей роз’яснювальні матеріали, чим загрожує їм (в т.ч. і російськомовним) прийняття цього закону.

Якщо нас буде багато – їм доведеться відступити, бо владі, яка втрачає авторитет на очах через невиконання обіцянок підвищити добробут громадян, не вигідні масові протести й падіння рейтингу.

4 жовтня ми добилися маленької перемоги – законопроект не внесли до порядку денного сесії, але з реєстрації він не знятий і до нього в будь-яку хвилину можуть повернутися.

Нам треба сказати нардепукам (народним депутатам України): «ЗАЙМІТЬСЯ ДІЛОМ, А НЕ ЯЗИКОМ!»

Нам потрібно нищити рейтинг партій парламентської більшості, ведучи на них наступ з усіх питань й по всьому фронту. Пояснювати людям, що українська мова потребує захисту, а Україна – вирішення соціально-економічних, а не мовних питань.

18 жовтня (понеділок) ми знову йдемо на 10.30 до Комітетів Верховної Ради (вул. Грушевського, 18/2 – через дорогу від бічної частини ВР), щоб вимагати остаточного зняття цього антиукраїнського законопроекту з реєстрації (зустріч http://vkontakte.ru/event20512619).
Також різні заходи пройдуть і в регіонах (буде відкрита гілка в обговореннях).

Якщо вони не дослухаються - за кілька днів до виборів робимо мітинг із закликом не голосувати за партії, чиї члени є авторами законопроекту.


Дастіна | Открыть | Комментариев 241

Вид из парка" Александрия"


 


LUSI | Открыть | Комментариев 17

На згадку про війну


Хоча я вже багато разів казала, що та тема, з якою мені доводиться нині працювати, якби не зовсім моя, але бувають такі герої, яких мабуть памятатимеш ще довго. Не через особливі подвиги, тяжкі хвороби чи ще щось таке, а через їх нестримну жагу до життя і силу духу. За їх оптимізм, не зважаючи на тяжкі випробування. За щирість, очі, що горять, прості мрії і гостинність.

Євген Іщенко - один з таких моїх героїв. Коли вчора я подзвонила йому, щоб сказати, що сюжет про нього буде нарешті в ефірі, то за 5 хвилин, цей тяжкохворий чоловік вилив на мене стільки позитиву, що вистачило на цілий день. Хоче показати цей сюжет і тут, може й серед вас знейдеться хтось, хто зможе йому допомогти.

Ось ссилка: http://tochka.kanalukraina.tv/video/4163_kvartirnye_voprosy__iskalechennye_zhizni__v_pamyat__o_voine__domashnii_zoopark/

Там ціла передача, сюжет про Євгена Іщенка третій.


Дастіна | Открыть | Комментариев 1

Музыка : I'm with you  Настроение : :-)    

Львів, якого я ніколи не знала...


Він завжди був для мене мрією. Спочатку - з фотографій і розповідей. Я знала, що він пахне  кавою і варить пиво. Я знала, що він зачарований історією і сповнений легенд... Потім ми познайомились. Якось так мимохідь, наче час навмисно спішив нас розлучити. Читать дальше...


Gljuk | Открыть | Комментариев 32

Настроение : понеділковий    

Мій Крим. Німецький культурно-етнографічний центр "Кроненталь"


Зелений туризм у Криму, нажаль, не дуже поширений. Це дивно, бо є усі перспективи його розвитку - цікаві місця, дивна природа, цікава історія півострова. Один з небагатьох культурно-етнографічних центрів автономії знаходиться у селищі Кольчугіно Сімферопольського району, яке колись мало назву Кроненталь (звідси й назва садиби). У льоху будинка, де декілька строріч жила заможна німецька родина Шнайдерів, зара' знаходиться кафе в швабському стилі, де можна відвідати пива та традиційні ковбаски, послухати німецьку музику та послухати про історію німецької колонії. Біля центру знаходиться напівзруйнована римо-католицька церква. Минулого року перекрили дах, але вигляд від цього не покращився. А за селищем розташоване старовинне кладовище, яке теж перебуває в жахливому стані.

Женька | Открыть | Комментариев 15

Настроение : кримський    

Мій Крим. Весна у горах. Фоти. Друга спроба


Крим - це куточок рая на землі. Особливо, коли ти, забуваючи про справи, проблеми та роботу, йдеш в гори. Квіти, сонечко, дощ і водоспади - твій світ стає багатим і яскравим. і дуже щасливим, коли ти підіймаєшся на скелю і чуєш, як вітер співає тобі дивовижну мелодію свободи й сили. Проміні дарують тобі посмішку, а птахи - свою незалежність. і ти приймаєш ці подарунки обережно й з глубоким відчуттям подяки.

Женька | Открыть | Комментариев 30

Музыка : Друга ріка "Алло"  Настроение : класне сонечко на дворі...    

Коване СОНЦЕ


Трохи фоток із свята ковалів у Франківську....


Gljuk | Открыть | Комментариев 34

Настроение : кольоровий    

Мій Крим. Весна у горах



Женька | Открыть | Комментариев 3

Мій ЛУЦЬК!!!!


Луцьк дуже старе місто. Навіть старіше за Львів - йому 925 років. А ще в нас дуже прості і щирі люди. Більше писати не буду, краще дивіться :)


Дастіна | Открыть | Комментариев 30

Розповідь про моє місто


Місто Вінниця завжди було зеленим місто – в ньому багато скверів, парків, зелених насаджень.

Одним із елементів, який характеризує наше місто є перехрестя. У Вінниці перетнулось багато доріг, культур, релігій. Безліч народів проживають у нашому місті, і всі вони живуть дружно у злагоді. Вінничани хочуть, аби наше місто і надалі залишалось дружнім й толерантним, гостинно зустрічало подорожуючих з Заходу країни на Схід, зі Сходу на Захід, з Півдня на Північ, і з Півночі на Південь. Історична правда переконує, що саме міста, які знаходяться на перехресті торгових шляхів, є одними з найбільш розвинених.

Річка «Південний Буг» є окрасою нашого міста. Окрім того, саме у вінницькому регіоні «Південний Буг» має такі особливості, що дозволяє організовувати екстремальні сплави на туристичних плотах та байдарках. Практично більше ніде в Україні цього не можна здійснити в літній період. З метою організації активного відпочинку до нас приїжджають туристи з різних куточків України та інших країн.

Минулого року був 652 день народження Вінниці - який городяни запам’ятають надовго!!!

Городян у 652 день народження Вінниці запрошували на вулиці міста у ретро-вбранні.

Маленькі вінничани потрапили до „Країни солодких мрій”, дорослі могли подорожувати в часі: містом прогулювалися модники зразка початку минулого століття, а вулицями їздили ретро-автомобілі .

Вінниця-іменинниця подарувала закоханим „куточок” для освідчень, поціновувачам гумору – цілий фестиваль. А ще – море музики, сюрпризів і просто гарного настрою.


СветЛана | Открыть | Комментариев 35

За що ви любите Україну?


Пропоную пограти в мозковий штурм. Я називаю першу причину, чтому я люблю Україну. А далі кожен вказує свою. Єдина умова - не повторюватися. Ну і звісно не грубіянити! :)

Отже, я люблю Україну за те, що я тут народилася.


Дастіна | Открыть | Комментариев 24





О сообществе
Якщо ви любите своє місто більше за всі у світі, або якщо побували в цікавих куточках України, долучайтесь до спільноти та розміщайте свої фото та розповіді!


Последние посетители сообщества
Нет данных

Модераторы сообщества

Содержание страницы

Метки

Календарь
Июль
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
ОБОЗ.ua