Всі учасникі цієї спільноти люблять цих південно-полюсних тварин.
А я його ще й торкалася!
Справді!
Правою рукою, бо не змогла залишитись байдужою.
Це було у Берлинському зоопарку.
Маленьки пінгвіни були за скляною стінкою десь до плеча середньої за зрістом людини. В пінгвінячому вальєрчику було відтворено справжню пінгвінячу середу, тобто вода, водоспадики, камінці. Пінгвини стрибали з камінців до водоспадику. А потім радісно перекидалися в нижньому водойомі.
Відвідувачі дивилися крізь скло ізнизу, як пінгвінчики купаються, або зверху, і фоткали їх, заводячі фотоапарати над самими птахами.
На склі було написано на всіх мовах світу, що тварин торкатися не можна.
Так ось, я не втрималась, та помацала пінгвинчика за крильце. За що одразу ж була болячє клюнута водоплаваючою птахою, та нагороджена суворими поглядами клятих фашистів чопорних німців.
Потім ми драпали від вольєрчіка, як нахулюганівші школярі, та реготали від комізма ситуації.
Ось він, пінгвін мого життя:
Комментариев 9
Стать участником
