и потом выкладывают свои работы на фотофорумах.... :-)

 

3-ая вечеринка в BarSky из серии вечеринок Блонда in da House.

Как это было? Смотри сдесь:

http://www.paparazzi.kiev.ua/thumbnails.php?album=145

Рекламное агентство «BAMBU Communication Group», совместно с «HOUSEМАНИЯ» и агентством PODOLSKAYA© продолжают серию вечеринок «Блонда in da House». Следующая - 23 апреля. Следи за анонсами!

Подробнее о вечеринках «Блонда in da House»:

http://persona.hiblogger.net/269169.html

Немного фотопозитива :-)

Не думала, что у кого-то еще хватает смелости выставлять такую вот прозу жизни на всеобщее обозрение. Донецк, двор центрального района города :)

Когда в душе поэзия убита
И чувства остается на пятак -
Смертельно раздражает проза быта
И я в двух строчках Вам отвечу так :

Но ведь витать в прохладных облаках
Приятнее в постиранных носках.

/С просторов интернета/

Агентство Neogama/BBH разработало принты социальной рекламы для общественной ассоциации ADESF (Associaзгo de Defesa da Saъde do Fumante), выступающей против курения.

Рекламные работы NeogamaBBH вошли в шортлист фестиваля рекламы «Каннские Львы-2008».

Довела мужа до истерики, зато такая его "непостановочная" улыбка нравится мне больше всего!

Потрясли!

Ну вот как и обещал начинаю размещать фотографии с Хайфридома 2008.

Все фотографии размещаю в фотоальбоме. Заходите, смотрите, отмечайте себя.

Критика принимается!!! (по качеству фотографий)

Если кто-то против того что фото с его изображение размещено здесь, сообщите мне и я уберу эту фотографию.

Всем приятного просмотра! 

В прошлую субботу мы показывали вам обложку нового июльского номера журнала Vanity Fair с актрисой Анджелиной Джоли (Angelina Jolie), которую редакция VF представила в качестве пре-релиза.

Июльский выпуск Vanity Fair появился на американских прилавках на этой неделе, поэтому теперь можно взглянуть на фотографии Анджелины Джоли, опубликованные непосредственно «внутри» журнала для главного редакционного материала с интригующим названием Uncensored (без цензуры), фотографом которого является Патрик Демаршелье (Patrick Demarchelier).

Фарфоровая богиня Дита Фон Тиз (Dita Von Teese) снялась в фотосессии для июльского номера мужского журнала Maxim (Германия).

Самую знаменитую танцовщицу стриптиза или «королеву бурлеска», как Дита сама предпочитает себя называть, часто сравнивают с фарфоровой куклой из-за ее идеально белоснежной кожи, безупречного состояния макияжа, стиля укладки волос, маникюра и мастерски подобранного гардероба в стиле 1920-1950-х годов.

В продолжении вы найдете сканы журнала, а также несколько снимков, не попавших на страницы журнала Maxim.

В 1993 году Дита Фон Тиз впервые отправилась в сольное турне, в программу которого входили трюки с картонной луной, корсетные номера и купания в громадном фужере с мартини:

В 2002 году Дита Фон Тиз, чье настоящее имя Heather Sweet, была замечена основателем Playboy Хью Хефнером (Hugh Hefner). Он увидил ее на выступлении Pussycat Dolls в Лас-Вегасе и без малейших раздумий предложил Дите обложку и 10 страниц в новом журнале. Так она получила всемирную известность, а сам Хью Хефнер называет ту фотосессию для «Плейбоя» эталоном в подобном роде искусства.
 

Известный немецкий фотожурналист и геолог Бернхард Эдмайер (Bernhard Edmaier) на прошедшей неделе представил повторное издание своей книги-фотоальбома под названием Earthsong («Песнь Земли»), которая включает в себя уникальную коллекцию аэрофотографий живописных мест и красочных пейзажей. По-немецки эта книга называется Das Lied der Erde, в честь произведения Густава Малера, созданного в 1908 году.

Все фотографии были сделаны «воздушным фотографом» во время многолетних полетов над удивительными и нетронутыми человеком ландшафтами Земли. Стоит отметить уникальность работ Эдмайера, так как большая часть из них никогда и никем не была снята в таком ракурсе.

В продолжении вы найдете аэрофотографии Мальдивских островов, Австралии, Гренландии, Исландии, Намибии, Эфиопии, Аляски, Калифорнии, Багамских островов, Коста-Рики и родной страны фотографа Германии.

Фотограф Бернхард Эдмайер — обладатель множества престижных наград. Три его фотоальбома («Вулкан» (1994), «Ледяной мир» (1996) и «Гео-арт в Германии» (2003) были названы самыми красивыми научно-популярными изданиями в Германии, а книга «Гео-арт: шедевр по имени Земля» (Geoart — Kunstwerk Erde) принесла ему престижную награду Kodak Photo Book Prize в 1998 году.

Фотографии серости и обыденности известного американского фотографа Стивена Шора (Stephen Shore) вызывают массу как положительных, так и отрицательных эмоций. Тем не менее, Стивен Шор (Stephen Shore) является первым фотографом, который при жизни выставлялся в Нью-Йоркском музее Метрополитан (Metropolitan Museum of Art).

Фото: Stephen Shore

Французский фотограф Алистер Маньяльдо (Alastair Magnaldo) превращает свои работы в сюрреалистические полотна, на которых сбываются детские мечты залезть на радугу, протереть солнце, достать звезду… Фотограф Алистер Маньяльдо (Alastair Magnaldo) via Design You Trust

У кого есть кот посвящается:-)

А это мой кот в селе - Мурчык. Коли в селі всі померли, то першу зиму ми його заьрали до Києва, але потім передали родні через дві хати. Але він всеодно повертався до Свого двору - ходить їсти туди, а увесь інший час перебуває у себе. Захищає наш двір і тому увесь такий покоцаний. Вже старий-старий. Завжди коли ми приїжджаємо до села, то він нас зустрічає, а коли їдемо, то проводить ледве не до траси - не хоче відпускати. Хоча...кіт на відміну від собаки прив'язується не до людини, а до місця. Це мої спостереження. Наш кіт Мурчик та собака Нікіта Октавія: хто сильніше? Звісно, що Мурчик - Ніка боїться його як вогню. Власне Мурчик: КітПес:) М'яка ляпа:-) Фрукти-овочі взимку виглядають апетитнішими:-) Нічка P.S. Согодні день Катерини. Катериною звати моє перше кохання, Катериною звати мою бабцю, так буде звати мою доньку (якщо вона буде). Всіх Катерин ВІТАЮ! Моя бабця Єка P.P.S. Катастрофічно не встигаю писати пости. Багацько подій з життя пролітає повз ЖЖ. А школа. Слід буде написати ще про останню поїздку на митницю на столичному шосе та про поїздку на ідентифікацію до Білої церкви. А також про виставу у Лесі Українки - Валєнтінов дєнь.

Сегодня целый день мой раздел посвященный голодомору был на главной страницена инфостора: http://infostore.org Много очень хороших отзывов, но нашлись и такие моральные уроды, которые написали такое: Мдааа.... Ну вы и туполобые! Узкость вашого ума, розвития поражает! 1) Пробабушка рассказивала, что не так всё плохо было, как нам рассказивают! Был голод, но не такой существенный, они в городе жили и ходили в СЕЛО!!! Менять вещи (*шмотки*) на еду! Так что ненадо тут рассказивать, что сёла вымирали! Вымирали отдалённые хуторки... Закон про пять колосков чушь какаэто, прабабушка тоскала с поля эти колоски и ничего ей не сделали! 2) На териториях там где был голодомор жили же не только украинци!!! И евреи, и русские! И белоруссы! И румыны! Хотя бы даже моя пробабушка русская! И соседи у них евреи были! И знакомые из Белоруссии, которые в конечном итоге изза голода уехали домой в Белоруссию! 3) А что вы скажите на то, что в Питербурге! В ПИТЕРБУРГЕ люди дохли от голода! Обои варили в воде и ели! Это ж, блин, геноцид украинского народа!!! И мой дед рос в какой-то деревне в России! И там люди действительно людей жрали!!! Да! Да! Это геноцид украинского народа!!! Голод был да! И да, действительно из-за индустриализации... Конечно советские власти как всегда всё через жопу делали вте времена... Но если бы не индустриализации, хрен бы мы войну выиграли! И так нехрена не было, никакого воаружения, а без индустриалиции быыло бы вообще плачебно всё! И перед тем как гнать на комунистов и комунизм, хотя бы узнайте что это такое и что оно из себя представляет, а не как быдло тупое услишали от кого-то, что это говно и что это было в Сов. Союзе и начинаете все дружненько обсырать! Так знайте в Союзе небыло камунизма! Там был развитой социализм! А комунизм - это гениальная идея, но к сожелению утопия, ибо мерзкое лицо у породы человечьей... 4) И кстати то что сейчас пенсии ниже прожиточного минимума это не геноцид?! Давайте и это назовём геноцидом! А чего там...Давайте всё геноцидом будем називать... Придурки.... Сдесь вы можете ему ответить: http://infostore.org/info/4318302 Спасибо всем, кто поддержал акцию "Зажги свечу памяти жертвам голодомора украинской нации" Спільнота українців на ЖЖ: http://ukraine-4-ever.livejournal.com/3573.html?mode=reply Я також маю розділ присвячений голодомору - http://infostore.org/info/2262222 Ось. Він увесь сьогоднішній день був на головній сторінці інфостору. А зараз завантажую фотки з Михійлівської площі - де поминали жертви ГОЛОДОМОРУ. І на вікні у мене горить свічка. Я на форумі: Пабло Пикассо Написал: ------------------------------------------------------- > То Алексей: Думаю, что при нынешнем украинском > руководстве года через 3-4, 9 мая перестанет быть > Днем Победы на Украине. Все тенденции к тому... > > П.С. Вот даже Вы Алексей, называете 9 Мая - "днем > памяти"... наверное победили не те, кто Вам > хотелось бы ? Я прокоментував відвідувачів моєї теми: Усе відносне. З вогню да в полум'я. І те і те погано. Але щось гірше. Втім, виховані люди на радянських цінностях, вважали, що та країна була їх справжньою Батьківщиною. Вони не знали іншої реальності. Примітивне порівняння. У християнстві вважається, що якщо ти все життя вбивав, але потім щиро покаявся, то потрапиш до раю, але якщо все життя провів праведно, але не покаявся, то потрапиш до пекла. Нісенітниця, але це так. А що можна сказати про бушменів? За що вони потраплять до пекла? За те, що просто не знали про таку релігію? Можливо вони б і покаялися, але через те, що їм це поняття взагалі невідоме, потрапляють до пекла... І ще додав: Wlad Написал: ------------------------------------------------------- > Serzh84 Написал: > -------------------------------------------------- > ----- > ...> Моя бабця у той час їла млинці спечені на > крупі з > > крапиви. > > Мені відповіли > -Але ж ЛЮДЕЙ не ЇЛА! До чого ж та жалюгідна > полеміка?!? На це я написав: Ніякий голод не виправдає вчинки людоїдства. Справжня мати навіть помираючи буде усіляко захищати свою дитину. А там їли... Жах. Якщо вони психічно не звихнулися від голоду і робили це свідомо, то добре якщо навіть попри те, що наїлися такого м'яса, померли від голоду. Таким людям не місце на цьому світі. Мені повезло. У мене як по лінії батька так і по лінії матері всі вижили. По матері чоловік прабабці працював у коморі при колгоспі (Київщина - 65 км). Чому його більшовики вщент не почистили не знаю. Мої батьки кажуть, що забирали лише врожай, а на посів залишали. От і вижили. Але пшениці там майже не було. Врожаю дійсно було мало, а після того як забрали норму, то залишилося зовсім трохи. Було багацько полови. Це було щастя. Баба розповідала як наб'ють з братом животи половою з остюками, то валялися днями на печі мучалися. Він допомагав сусідям - теж вижили. Всім казати було небезпечно та й замало там було усього для усього села, тому люди по селі пухли. Ближче до весни і у них закінчилися харчі. Позаминулої осені закопали картоплю. Не знаю чому. От і кинулися до цієї ями. Картопля була гнилою з черв'яками. Вибирали щось, їли. По селу ходили пухлі, мертві валялися серед вулиць. Їздила підвода збирала ці трупи. Мені бабця це розповідала усе в дитинсті. Я слухав немов якусь казку. Я тоді не усвідомлював усього жаху. По батьку люди голодували, але не пухли (Чернігівщина). Чи то село богом забуте, чи ще якісь інші причини. Кажуть, що голова колгоспу був хорошою людиною й попередив людей щоб поховали харчі. Так і вчинили. Інколи знаходили і відбирали, але не розстрілювали. Батько каже, що все залежило від місцевої влади. У сім'ї бабці по батьку було мало людей: вона, брат, мати, батько. А от багатодітні сім'ї ледве вижили. Далі фото звіт мого дня пам’яті жертвам голодомору: І трохи дещо лівих фоток: Майдан: І, сподіваюся, не аморально те, що я сьогодні, в такий день увечері ласував ось цим: А це моя свічка у моєму вікні:

Платформа нивки: Смачна реклама у метро: Не стрибай: Апетитні дівчатка у вітрині:-) : Новозбудований монстр біля опери. Спочатку збудували основний, ледве змирилися як з двору почав вилазити додатковий, внутрішній хмарочос. Просто жах. Я живу у Києві? Ні! Вигадайте нову назву адже Києва вже немає. Це нове місто. Погане чи хороше, але нове, нічим не пов’язане з моїм Києвом. А от і сама подавлена опера. Вже не домінанта: А це фото я зробив з таємного балкончика у центрі. Недалеко від золотих воріт в одній з вулиць, що проходить поруч з червоним будинком. На другому поверсі знаходиться банк і його працівники щоразу виходять сюди палити. Влітку балкон був просто балконом, а вчора його перила обклали пластиком. А пеньок на якому сидять палії стоїть до сих пір. Вхід вільний – прошу завітати – дуже цікаво для різноманітності. Будинок у пітьмі. Перевулок це знайти неможливо ціле напрямлено. Центр Києва, але розвалини ще ті біля європейської новобудови. Зрозуміло, що тимчасово. Пізніше подам фото з будинку у центрі Києва, де спеціально проломили дах аби будинок псувався задля майбутнього будівництва офісно-торгового центру Будинок розвалиться сам і мешканцям виплачувати компенсацію буде не інвестор, а влада. Вулиця твого міста: Софія з мобільного. Як і всі інші фото. Тому на якість фото попрошу не нарікати: Маю й якісні фотки, але їх розмір змінювати не хочу, а переглядати їх людям з жахливим нетом тяжко. Такий собі ЖЖвський формат фото:-) Тут я загруз по коліно в снігу: Відреставрований або перебудований (слова-синоніми нині) дім поруч з готелем Хаят. Довго вчився читати. Вирішив називати так. Виявляється так і читається. Хоча чому? Я то здогадався, а правда як це пояснює? Декоративні деревця біля Хаяту: Вчорашня підготовка до сьогоднішньої щани жертвам голодомору – замореним мільйонам українців: Ця фотка гарно виглядає на заставці твого мобільного, коли це актуально. До прикладу – сьогодні… В ганделику біля Михійлівського: Пішохідний мість, вид з Володимирської гірки: Андріївська у пітьмі: Автор моєї улюбленої книги. Нововідкритий пам’ятник (на ньому присутній егоїстичний напис з бажанням увековічитися й прославитися автора скульптури. Шкода:-( ) В Пузатій хаті. Пиво Оболонь Оксамитове з карамельним присмаком. Чарлі Чалін. Плазма. Тощо В метро: Наступний пост присвячений ГОЛОДОМОРУ. Зараз виходжу аби запалити свічку на Михайлівській площі. Завжди ваш, Сєрж.

Фотограф Andy Julia живе та працює в Парижі.  У своїх знімках він намагається творчо та гармонійно поєднати естетику минулиго та сучасного світів.

http://www.missouriskies.org/rainbow/february_rainbow_2006.html

http://www.pbase.com/missouri_skies/portfolio

http://www.boredstop.com/index.php?option=com_content&task=view&id=169&Itemid=35

У акторки є румунські та російські корені. Більшість її рідних по лінії батька померла в концтаборах, тому вона мріє колись зробити фільм про Росію або Першу світову.

Коли Вайноні виповнилося 7, батьки переїхали до комуни хіппі, де крім них жили ще 7 родин. Вони випасали коней та ніколи не дивилися телебачення, тому що в їхній оселі не було навіть електромережі.

У грудні 2001 її арештували за крадіжку в магазині.

Насправді Райдер натуральна білявка, але ще в підлітковому віці вирішила фарбувати волосся в темний колір.

Випадково натрапила на фотосайт цієї дівчини www.photographic.com.ua/gallery/author_page.aspx

Викладаю роботи свого хорошого друга Дмитра Короля. Він не вважає себе професійним фотографом, але, як нам мене, тут є на що подивитися. Більше його робіт на http://photosite.ua/autor_page.php?id_galery=0&id_autor=1886&limit=0

Это мы от дождя вечером прятались...