2008 рік проголошено президентом Роком національного усиновлення, тобто влада в цьому році повинна б зробити все для того, щоб дітей-сиріт в нашій країні стало менше. А вірніше сказати, щоб дітей-сиріт усиновлювали більше. Це важливо, бо в нашій "стремительно развивающейся" державі дітей, які мають статус сироти більше 100 тисяч (100 679 осіб на кінець 2007 року), причому близько 90 % з них - соціальні сироти, тобто ті, батьки яких живі, але не виховують своїх дітей з різних причин. Найпопулярнішою серед цих причин є та, що мама покинула немовля в пологовому будинку, друга за популярність - позбавлення батьківських прав, далі йдуть загублені діти і діти, які втекли з дому і не хочуть повертатися (не повідомляють інформацію про себе) та деякі інші. Але в напрямку зменшення показників соціального сирітства в нашій країні працюють хіба що теоретики соціології та соціальної роботи.
Рік національного усиновлення передбачає популяризацію не лише усиновлення, але й інших форм сімейного виховання, а саме:
-- опіка (піклування) - коли родичі приймають в сім'ю осиротілу дитину;
-- прийомна (фостерна) сім'я (1-4 дитини) або дитячий будинок сімейного типу (5-10 дітей) - коли діти живуть в родині, але не позбавляються статусу сироти, і, відповідно, можуть користуватися певними пільгами.
За 2007 рік до дитячих будинків сімейного типу та прийомних родин було влаштовано 1749 дітей. Всім іншим пощастило менше - ними опікується держава, тобто ці діти проживають в будинках дитини або будинках-інтернатах. Про умови проживання і виховання там дітей, напевне, кожен хоч раз в житті чув жахливу історію. Читать дальше...

Есть правило Парето — 20% людей выпивают 80% пива, 20 % дилеров обеспечивают 80% оборота, 20% сотрудников фирмы дают 80 % прибыли.

В приложении к отдельному человеку — 20% действий и мыслей дают 80% результата. Из этого очевидна необходимость расстановки приори-тетов. Выделение эффективных действий и отбрасывание 80% суеты, дающей всего 20% результата (или, если хотите, 20% денег).

Большинство людей находятся в суете шаблонов, стереотипов, привычек. И, с огромной скоростью бегая по замкнутому кругу, не оставляют ни времени, ни сил на повышение собственной эффективности. Человек способен годами, десятилетиями воспроизводить один и тот же шаблон, стереотип, и также шаблонно — десятилетиями — жаловаться на жизнь. Как сказал Гегель, что человек делает, таков он и есть. То есть — ходя-чий шаблон. Отнестись с исследовательским азартом экспериментатора к собственной жизни почти невозможно даже для людей, профессией ко-торых являются исследования и эксперименты в какой-либо области. Поражает упорство, с которым человек утром начинает работу, вечером, до предела уставший, валится на диван, десятилетиями неудовлетворен результатами, но при этом у него ни разу не возникает мысль: а, может, я что-нибудь делаю не так? Или не то?

Можно совершенно уверенно заявить каждому читателю (к автору это тоже относится). Все, что мы делаем, — не то и не так. И происходит это из-за нашей умственной лености и нежелания отказываться от привыч-ных, неэффективных шаблонов и стереотипов. На самом деле, мы все очень ленивы. Очень легко бывает делать тупую, тяжелую физическую или интеллектуальную работу и очень трудно посмотреть на себя иссле-довательски.

Сплошь и рядом можно увидеть трудоголика, который с утра до вечера звонит по телефону, проводит деловые встречи, составляет и рассылает бумаги, не получает годами (!) приличных результатов, и умудряется не оставить себе ни одной минуты на анализ: почему же то или иное не сра-батывает?

Трудолюбие — это опасный миф. Тяжелая работа ложно оправдывает человека перед самим собой, семьей, сотрудниками. Упрекнуть такого человека за недостаточные результаты — это якобы несправедливо оби-деть. Ведь посмотрите, как он много работает.

Я думаю, что, наоборот, нужно отрицательно относиться к людям, кото-рые много работают. Они — лентяи, они не хотят делать небольшое ко-личество по-настоящему трудной, действительно эффективной работы, а предпочитают делать большое количество тупой, привычной работы.

Всі дані з офіційних джерел. Є підстави говорити, що число жертв сторони занижують. Повні списки загиблих і поранених оприлюднили Тбілісі і Москва, режим Кокойти продовжує цинічно торгувати мертвими душами ("1400-1600-2000"), йому сприяє і заступник начальника Генштабу ЗС РФ Ноговіцин, який назвав іншу цифру "около 4000".

Втрати Грузії:

Загиблі: 133(МО)+13(МВС)+69(цивільні)=215
Поранені: 1199(МО)+більше 200(МВС)+61(цивільні)=понад 1460 (з них 446 - продовжують лікування)
Зниклі: 70(МО)+???(цивільні)=???

Втрати Росії:

Загиблі: 74 (з яких, як мінімум, четверо - солдати-строковики, яких на війні "не було")
Поранені: 171
Зниклі: 19

Втрати Південної Осетії:

Загиблі: ???
Поранені: ???
Зниклі: ???

п.с. зверніть увагу - південноосетинській владі не вистачило тижня, щоб порахувати наслідки "геноцида" в райцентрі з кількатисячним населенням на момент початку війни.

п.п.с. за один день, 18 серпня 2008 р., на дорогах України загинуло 26, а травмовано 235 людей.

"15 августа 2008 года, Москва. ИТАК-Тсс. Президент Франции Николя Саркози с супругой получили сегодня в Кремле паспорта российских граждан из рук премьер-министра Путина. "Наш поступок - это жест доброй воли, указывающий на желание Франции и всей Европы жить в мире со своим восточным соседом, - сказал Саркози на пресс-конференции после церемонии. - Если большинство французов последуют нашему примеру, Франция сможет отказаться от обременительных расходов на оборону, потому что Россия всегда защитит своих граждан, в какой бы стране мира они ни проживали".

Кілька днів назад, на прохання друзів, я розмістив у своєму блозі невеличкий матеріал мого хорошого знайомого, відомого українського журналіста, Вахтанга Кіпіані із зсилками на альнернативні (не заангажовані РФ) джерела інформації.

Читать дальше...

Вот не знаю, как кто на это отреагирует, но неостановимо захотелось сказать, что меня тошнит. Резко, физически, на близлежащих людей. Тошнит от:

1) "ответственности перед обществом и перед нашими детьми"

2) "воспитания в подрастающем поколении чувства патриотизма и любви к родине, гордости за свой народ"

3) "приложения всех усилий для создания в стране гражданского общества"

4) "необходимости создания в стране среднего класса -- основы государства"

5) "проявлении мудрости и толерантности в решении внешнеполитических вопросов"

6) "несомненном единогласном желании народа приобщиться к европейским ценностям"

7) "споконвичного прагнення украинского народу до воли" (извините, это непереводимо)

8) "поддержки отечественного товаропроизводителя"

9) "создания рабочих мест путём иностранных инвестиций"

10) "профицита бюджета и роста ВВП, которые направляются на социально-экономическое развитие страны"

Читать дальше...

повісив на однокласниках таку от аватару на пітримку народу Грузії, не пройшло 15 хв як вона була заблокована і видалена з аватару з формулюванням як така що містить образу інших користувачів. Хто там шо говорив про відсутність цензури  в рунеті?))

Читать дальше...

Ну что, пушечное мясо, задёргались? Подумаешь, убили где-то кого-то. А на то я и Война. Зовут меня так. Зовут часто, чаще, чем маму. А маму зовут в последнюю минуту, когда уже Я пришла и разгорелась. А что самое весёлое, знаете? То, что зовут меня те люди, которые никогда умирать в боях не пойдут, из крысиных нор призывая к подвигам и массовому героизму. Ну, против массового героизма есть оружие массового поражения. Но применять Я его никогда не буду – иначе некому меня, Войну, ублажать да веселить будет. А так, миллиончик человечков туда, миллиончик сюда – и Я вечно жива. И цвету, и пахну. А вы знаете, как пахнет Война?

Читать дальше...

читаю новостные ленты, наши блоги и на каждом шагу спотыкаюсь..

Грузия.. бла, бла.. Россия, бла, бла.. война, флот, бомбежки, бла, бла, бла..

и больше всего задевает очередная поляризация славянского общества..

все мы, сцуко, готовы глотки перегрызть друг другу, если наши позиции имеют приблизительно такие оси: «..я поддерживаю Грузию..», «..лично я на стороне России..», «.. Осетия имеет право быть..»..

сразу видно, у кого что наболело..

мы бросаемся друг на друга, потрясая кулаками и изрыгая проклятия..

кто на Россию, кто на Грузию..

а потом на Украину, США, Сербию и проч., проч..

что думать по поводу войны, я пока не знаю..

мой мозг просто отказывается это как-то переваривать..

но у меня есть друзья и знакомые в каждой из этих стран..

есть русские, живущие в Батуми, и грузины, живущие в Москве..

и я не хочу говорить о глобальных геополитических раскладах..

я хочу, чтобы эти люди в разных странах не стали мешающими кому-то частностями..

чтобы «вершки» не пренебрегли их жизнями..

и больше всего меня волнует, чтобы к ним не была применима избитая истина: были люди – и нет людей..

поэтому..

я обращаюсь к каждому из вас, мои читатели..

если вы хотите отстаивать позицию своего государства (или государства, которое считаете своим)..

если вы считаете, что ваша позиция по какому-то событию государственного масштаба верная/важная/нужная/обязательная/единственно правильная, то мне хочется сказать одно: а не пошли бы вы нахуй с такой своей принципиальной позицией!

взяв  у Ta_ta

Довідка Статья Игоря Джадана была опубликована 21 марта этого года.

В тот момент сценарий закавказской войны представлялся чем-то абстрактным. Комментаторы текста иронизировали по поводу шапкозакидательских настроений автора, восхваляли грузинскую армию, издевались над глупой Рашкой и т.д.

Теперь мы имеем прекрасную возможность сравнить предположения с реальностью.

Читать дальше...

Группа выпускников, успешных, сделавших замечательную карьеру, пришли в гости к своему старому профессору. Конечно же, вскоре  разговор зашел о работе - выпускники жаловались на многочисленные трудности и  жизненные проблемы.   Предложив своим гостям кофе,  профессор пошел на кухню и вернулся с кофейником и подносом,   уставленным самыми разными чашками - фарфоровыми,   стеклянными,   пластиковыми, хрустальными и простыми, и дорогими, и изысканными. Когда выпускники разобрали чашки, профессор сказал: "Если вы заметили, все дорогие чашки разобраны. Никто не выбрал чашки простые и дешевые.Читать дальше...

Человек приехал в Англию, где, в начале недели, заключил несколько
больших контрактов, но только с тем условием, что подтвердить свое
участие в этих соглашениях он сможет лишь в ближайшие
субботу-воскресенье. Если же он откажется, то выплатит довольно
приличную неустойку.
Читать дальше...

Согласно новым правилам, разработанным Министерством национальной безопасности США (DHS), таможенники и сотрудники иммиграционных служб могут изымать у всех въезжающих на территорию страны ноутбуки и другие электронные приборы, сообщает The Washington Post.

Той, хто зуміє об'єднати Україну, навіки увійде в Історію (с) невідомий юзер з ЖЖ

 Мис Канаверал, США, 2030р.

-кадете Волтер, Ви готові до здачі спеці спиту ?

- так точно професоре!

Отже почнемо, розкажітьщо ми знаємо про течію похуїстів

- нууу, течія похуїстів виникла в юанеті  в 2 половині першого десятиліття 2000-х.. під час політичної кризи в країні в 2010 було створено першу самодостатню комуну, після чого в ряди похуїстів влились анархісти,  ліва молодь та низка інших молодіжних течій, через активне інформування в мережі комуни за їх зразком почали утворюватись по всьому світі, низка молодих вчених з Європи зуміли організувати над успішну модель комуни в Африці після чого їх було оголошено вождями низкою племен. Після того як різко почав падати попит на споживчі товари, предмети розкоші та генно-модифікованих продукти транснаціональні корпорації через лоббі національних урядах прийняли рішення про заборону комун,  як таких що несуть загрозу національній безпеці країні. Папа Римський відлучив похуїстів, від церкви, Патріарх всія Русі наложив анафему, аятоли низки мусульманських країн оголосили джихад, а Владімір Путін закликав мочити похуїстів в сортірах. Почались тотальні репресії, за допомогою  миротворчих сил ООН та блоку НАТО спільно з російськими миротворцями. Практично всі комуни було розгромлено, а всі інформаційні згадки про них підлягали знищенню.Зараз доступ до них мають тільки науковці та спецслужби

-непогано, непогано, Уолтере, а що ж сталось з засновниками цього так званого руху?

-Точної інформації немає, згідно неперевірених даних, Володимир Красноголовий з одним з африканських племен оселився в скельному місті, місцезнаходження якого невідоме попри всі пошуки, за іншою інформацією він прийняв іслам і зараз активно готує реформування шаріату на основні похуїстичної концепції.

Денис Куклін разом з групою вчених під кодовою назвою «п’яні лаборанти» на експериментальній моделі ракети «похуйвідстань» за допомою прискорювача «похуйвсьо» здійснив гіперстрибок і заснував нову похуїстичну цивілізацію десь в сузір’ї Альфа-центавра. В теперішній час космічний флот землі активно розшукує цю планету, наразі безуспішно

Орест Форко що під час початку репресій знаходився в Франції переховувався в замку Монсегюр , за переказами знайшов святий грааль, став новим магістром ордену тамплієрів та реформував орден знову таки на похуїстичних принципах. В теперішній час Монсегюр відокремлений від Франції потужним енергетичним полем, сила та можливості якого невідомі. Франція  змушена виплачувати щорічну контрибуцію в розмірі 10 тисяч пляшок бургундського. От ніби і все.

- Еххх, були ж часи – зітхнув професор

-Професоре?

- розстріляти їх тре було ще в 2008 - буркнув професор і вимкнув екран і дістаючи з  тумбочки бургундське

- дістали ці есбешники,  та похуй, ми ще заспіваєм  «кацаурі- кацаурі»

Самые счастливые люди на этом свете — похуисты. Их ничто в сердце не колет и по ночам просыпаться в слезах не заставляет. Не вышел рожей? Хуйня! Денег нет? Тоже хуйня! Послали нахуй? Да поебать!

Читать дальше...

Вот сижу и думаю, где это ещё нету демократии и рыночной системы, чтобы счастья людям добавилось... Чтоб, так сказать, изобилия СыШыёвского добавилось, гамбургеров, колы...

Новость с Timer.ua

Из-за роста цен человечество на грани голода и нищеты
24.07.08 (09:41)
 
Рост цен на продовольствие ставит миллионы людей на востоке Африки на грань голода и нищеты, предупреждает британская благотворительная организация Oxfam.

Чередующиеся друг за другом засухи и военные конфликты и постоянная нищета привели к тому, что от 9 до 13 миллионов человек в этом регионе нуждаются в экстренной гуманитарной помощи, говорят сотрудники Oxfam.

И в последнее время, добавляют они, ситуация не только не улучшается, но ухудшается из-за роста цен на продукты, причем особенно дорожают самые базовые из них - пшеница и рис.

Читать дальше...

Ура, таваріщі...!!! В Україні з кожним роком росте кількість мільйонерів і знижується кількість населення. Очевидно, через кілька десятиліть Україна буде країною мільйонерів та мільярдерів, бо всі бідні повиздихають від своєї повної неспроможності рубати капусту. Куди там тому задрипаному Монако і іжє с німі...!!! Україна рулить в усьому. От уявіть собі: стоїть на дорозі дай(і)шник Петро, мільйонер, звичайно, а тут, порушуючи всі мислимі і немислимі правила дорожнього руху,  мчиться якийсь мільярдер Залупа або його синок Пісюнець. Як гадаєте, штраф зі скількома нуликами буде? І так скрізь...і всюди. Навіть боюсь уявити скільки будуть коштувати  послуги  повій, тобто, якщо толєрантно, жінок секс-бізнесу( раніше пів-царства за коня, а зараз ..... )  Земля обетованна, а не якась зачухана Окрайна, що просрала, все що можна просрати (про честь і гідність говорите не будемо, не про нас це). Оце так майбутнє чекає на ... , хотів написати "нас", але схаменувся: нас там не буде ...

С 4 по 15 июля автор этой статьи находился на территории интересного и красивого государства Украина. Целью и основным мотивом моей поездки стало желание разобраться, что действительно происходит в Украине, поскольку мне исключительно надоело, что через ТВ и другие СМИ россиянам постоянно вдалбливается образ Украины как врага жителям России.

Читать дальше...

Хлыбов Антон,  руководитель регионального мониторинга ВШУ по Краснодарскому краю.

взяв: http://politics.in.ua/index.php?go=News&in=view&id=10273

Сегодня люди ведут себя как бабочки-однодневки на тонущем судне. В силу масштаба мышления никакая «бабочка» не в состоянии осмыслить тот факт, что судно тонет. Живущая несколько часов «однодневка» не фиксирует проблему, потому что скорость затопления для нее незаметна. Когда над водой останется только одна мачта и счет пойдет на минуты, то есть скорость затопления будет равна скорости мировосприятия «бабочек», они поймут, что тонут. Но толку от понимания будет ноль, потому что уже ничего нельзя сделать. До этого момента сделать тоже ничего нельзя, потому что «бабочки» будут высмеивать всякую мысль о грядущей беде. Призыв к действию в обществе «бабочек» всегда есть глас вопиющего в пустыне.
Читать дальше...

Піщинки років неминучою невідворотністю падають в прірву Історії, що затишно облаштувала свій архів Минулого на дні пустелі Часу. І в кожній з них - чиясь Доля. Чи то окремої людини, чи то племені, народу, нації, держави, цивілізації...Серед безлічі піщинок згубилася й піщинка під назвою Україна. Вона вже впала, вона вже падає, чи стрімкий шлях падіння у неї ще попереду? Це знає лише суворе, без жодних санитментів та розуміння, Майбутнє. Ми ж можемо лише гадати, та й то, кожен зі  свого власного пагорба.

Більшість бачить те, що хоче бачити. Дехто спромігся вгедіти справжні обриси, але їхнє знання нікому не потрібне, бо серед шквалу гопца-дріца музики важко почути самотній плач скрипки. Зміни потребують зусиль:  вольових, наполегливих, суворих до самих  себе, інколи навіть й жорстоких. До того ж,  результатом втілення мети в життя можуть скористатися інші, а це тримає в напрузі ту частину свідомості, що живе отим "тут і зараз" і ні кроку на поступки.

Але життя рухається, Історія змінюється не залежно від того, бажаємо ми змін чи ні. Тому  ми можемо або бути транзитними пасажирами в вагонах  потягів Кліо, або бути машиністами цих машинерій, керуючи напрямком руху.  Та чи зможемо ми стати Творцями потягів, залізниць? Якщо так, то коли? Якщо ні, то чому?

А вже через два місяці - у суботу 2 вересня, депутати повернуться додому, аби розпочати підготовку до Виборів-2009. Українцям, як завжди скоріше за все, запропонують "розкішний", а головне - "демократичний" і анітрохи не дурний вибір: або Янукович (зек, "п'ята колона" Москви і т.п.), або Тимошенко (авантюристка, популістка і т.п.)...

Звичайно, це добре, коли вибирати нема з кого: відповідальності меньше (завжди зрозуміло, на кого можна показати пальцем, що за його влади було б ще гірше). Але це деструктив, як на мене.

Громадяни! Памятайте - у нас є рік, аби щось зробити!

Ще з часів Гумбольдта, який казав, що мова – це об’єднана духовна енергія народу, учені переконані, що між світоглядом людини та її мовою існує прямий зв'язок. На підтвердження цього німецькі учені провели цікавий дослід.

Учасникам лінгвістичного експерименту показували відео. Наприклад, двоє жінок йдуть по доріжці або наближаються до будинку або заходять до нього. Що повинні зробити піддослідні, розповідає доктор Барбара Шмідтова, доцент німецької філології для іноземців Гейдельберзького університету:

«Загалом були показані 60 різних ситуацій із повсякденного життя. Головним в усіх кліпах було зображення руху. Завданням учасників експерименту було, подивитися на сцени та, поки ці сцени ще тривають, якомога швидше розповісти про те, що на них відбувається».

Піддослідним не сказали, що насправді було лише два види сцен: на одних люди або тварини йдуть, а на інших вони приходять до якогось пункту призначення. Учасники дослідження розмовляли сімома різними мовами і це, дивним чином, відбивалося в змісті їхніх описань, - каже доктор Шмідтова. Німецький хлопчик навіть засмутився: «Що ж мені казати? Я не знаю, куди ці вівці йдуть». Читать дальше...