Море, небо, скелі...
Мені подобається Балаклава. Якась енергія там особлива, наче в інше життя поринаєш з головою. Відпочиваєш від проблем і побутовості. Там тільки небо, море і... купа чужих людей, бо Балаклава подобається не тільки мені ;)
На вихідних я їздила туди почути "живого" "Спліна". Сашко Васильєв не розчарував. Музика, тексти - все відчувалося, переживалося разом з ним. Я бачила його. Бачила не очима - серцем. Трохи нервово, але все реальне, щире на сто відсотків. Шкода, що не заграв моїх улюбелних пісень "Моё сердце за МЕРЛО" та "Выхода нет". Не все одразу.
Та ми її самі потім співали, коли йшли на Срібний пляж. Це неперевершене місце. Вночі я тільки наполовину це зрозуміла. Був повний місяць, де-не-де визирали допитливі зірки, грайливо шепотіло море, радісно потріскували дрова у багатті... Очі зліпалися, я провалювалася у глибоку чорну діру, і казкові сновидіння роздирали мене, тягнучи в різні боки. Коли прокинулося, на дворі вже панувала жорсто-сонячна спека, хоча на годиннику не було ще дев'ятої години. І от тільки вранці я побачила всю красу цього узбережжя. Батько Ярило кидав золоті стріли в море, від чого воно яскраво світилося. Високе небо, зроблене з чистої, прозорої блакиті... Невисокі скелі - червоні, наче по них стікала кров якогось велетня... Все хотілося записати на плівку пам'яті, викарбувати назавжди. Допоміг би в цій добрій справі фотоапарат, але в ньому, як завжди, сіли батарейки. Чому я вже навіть не дивуюся тому?
Шлях назад був довгим і важким. Збиралися по стрімчастому схилу, з-під ніг виривалися камінці і з глухим гуркітом катился донизу. Дихання сухе й нерівне, але всьому буває кінець. З останніх сил видираюся на нормальний шлях. До речі, з усіх доріг ми, звісно, пішли найважчим. Про себе заздрю Будячку: іноді мені не вистачає таки карми, яка б допомогала йти правильними шляхами. Але коли зверху озираюся на всі боки, то відчуваю на повні груди всю красу кримської землі. Вж в Балаклаві кидаю останній погляд на Чембало. Цього разу я так туди й не потрапила. Може й найкраще. Завіщо бачити зруйновану башту зблизька?
Поки доїдеш до Балаклави, можна помилуватися чудовими краєвидами
За золотом соняшників - храм Аллаха
Печерне місто в Інкермані
Аж не віриться, що в цих скелях жили люди
Над Балаклавою височіє старовинне генуезське місто
Сонечко кидає останні посмішки землі
Тихо проплива біла Афаліна
Після концерту Спліна ми йдемо в гори на Срібний пляж. але там не буде дров, то ми їх беремо з собою ;)
Стежка жваво біжить перед нами. Ледве встигаємо за нею. Темрява накрила Балаклаву чорним шовком.
І тільки вранці я побачила, яка краса навкруги...
|

Комментариев: 61
|
 |
Украина:Одесса, Киев, Львов, Донецк, Полтава, Луцк, Чернигов, Винница, Харьков, Хотин, Севастополь, Тернополь, Ивано-Франковск, Ровно, Золочев, Подгорцы, Олесько, Переяслав-Хмельницкий, Умань, Почаев, Желтые Воды, Каменец-Подольский, Никополь, Николаев, Бердянск, Изюм, Святогорск, Крым, Карпаты, Запорожье Европа:Беларусь, Румыния, Босния, Латвия, Венгрия, Болгария, Италия, Дания, Швеция, Финляндия, Франция, Чехия, Германия, Великобритания, | | |