Легенди Кримського Афону

Біля Бахчисарая в ущелині Марьям-дере, що з татарської перекладається як ”ущелина Марії” знаходиться так званий ”Кримський Афон” — Свято-Успенський печерний монастир. Існує декілька легенд, чому монастир з’явився саме в цьому місці...

У старовинні часи пастух Михаїл ходив за своїм стадом в ущелині і раптом побачив на скелі ікону Богоматері, а перед ній палаючу свічку. Пастух побіг додому й розповів про це чудо хазяїну. Місцеві жителі зняли ікону й перенесли її до хати, але вранці ікона знов була на тій самій скелі. Люди зрозуміли, що Божа Матір бажає, щоб її ікона знаходилася саме там, тому вони висікли в скелі храм й поставили там ікону.

Інша розповідає про злого змія, який жив у цих краях й пожирав худобу і людей. Греки й генуезці стали молитися Святій Богоматері, благаючи їх врятувати від того монстра. І якось уночі вони побачили на горі палаючи свічку. Щоб добратися до неї, вони висікли у скелі сходи, а коли піднялися, побачили лік Божої Матері. Поруч з іконою лежав мертвий змій. Зраділі люди подякували Богові, порубали змія та спалили його. З тих пір місцеві мешканці почали приходити на цю гору й молитися Святій Марії.

У 1921 році монастир був закритий радянською владою. Вражає, що навіть коли в Криму панували хани, вони не чіпали православний храм, а от свої майже знищили його: монахів розстріляли, майно пограбували. У 1993 році територія повернули православній церкві. Відбудовані чотири з п‘яти монастирських храмів.